Базиліка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Базилáка (basilica) прямокутний в плані будинок, розділений усередині рядами колон або стовпів на подовжні частини (нефи); середній неф, більш високий, освітлюється через вікна над дахами бічних нефів. У Древньому Римі - суднові і торговельні будинки; пізніше один з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до Р.Х. (у Помпеях).