Ярославська битва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ярославська битва - відбулася 17 серпня 1245 біля м. Ярослав над Сяном між військами галицько-волинського князя Данила Романовича і угорсько-польським.
Угорщина і Польща скористали з ослаблення Галицько-Волинського князівства після татарської навали (1241), щоб загарбати частину українських земель. Для цього вони використали вороже наставлення галицьких бояр до князя Данила і прогнаного князя Ростислава Михайловича (зятя угорського короля Бели IV).
Улітку 1245 р. король Бела IV спільно з польськими загонами і частиною галицьких бояр під проводом Ростислава в наступі на Галичину почали облогу м. Ярослава.
Князь Данило з своїм військом та загоном половців вирушив з Холма на оборону м. Ярослава.
У завзятій битві над Сяном напасники були переможені і кинулися на втечу.
Цією перемогою князь Данило дав остаточну відсіч польсько-угорській аґресії і завершив довголітню боротьбу проти бунтуючого боярства. Рівночасно він скріпив владу в державі й підніс престиж Галицько-Волинського князівства.
