Чорногора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Говерла

Чорногора, найвища гірська група в укр. Карпатах, висунена на сх. частинах Полонинського Бескиду; гол. хребет простягається на довж. бл. 40 км між Чорною Тисою на зах.. і Чорним Черемошем на сх. Ч. збудована з твердого пісковика з вкладками маловідпорних лупаків. Перев. частину Ч. становить вододіл між Прутом і Тисою (багато віків це був одночасно кордон держав, до яких належали Галичина і Закарпаття), зах. частина з верхом Петрос (2 020 м) лежить на Закарпатті — в сточищі Тиси; обидві частини Ч. відокремлені глибоким перевалом (1 550 м). Зах. частика порізьблена (відносна висота — 300 м); сх. Ч. — монотонний і масивний хребет, верхи високі, понад 1 900, а то й 2 000 м (Говерла — 2 058, офіц. в СССР — 2 061, Шпиці — 1 997, Томнатик — 2 018, Піп Іван — 2 022), перевали не сходять нижче 1 750 м. Від гол. хребта відходять короткі, бічні. Контраст з майже рівними хребтами (рештка кол. пенеплени) являють собою узбіччя Ч., розчленовані вузькими долинами до 1 000 м або й більше. На краєвид Ч. більше, ніж в ін. частинах Карпат, вплинуло зледеніння. Тоді границя вічного снігу лежала на висоті 1 300 — 1400 м і в джерельних частинах потоків створилися короткі льодовики (в долині Прута льодовик сягав до висоти 1 000 м 1 був довж. на 6,5 км). Слідами кол. зледеніння е польодовикові котли зі стрімкими, часто скельними узбіччями і широкими днами, іноді виповненими озерами (найбільше під Томнатиком) або торфовищами, нерівномірний спад долин (іноді водоспади, напр., Прута), бічні й кінцеві морени тощо.

Узбіччя Ч. вкриті лісами. На півн. узбіччях в дол. смузі виступає часто (до 1300 м) бук, вище — смерека (винятково до 1 600 м); на півд. узбіччі сильно поширений бук, який перев. творить гор. границю лісу. Вище — до 1 800 м простягається смуга полонин, жерепу і лелеча, вище 1 800 м чисті полонини, які сягають до найвищих висот — інколи з полями каміння. Серед рослин чимало ендемічних.

Місц. населення становить плем'я гуцулів. Заселені найнижчі частини Ч. — на Закарпатті в долинах Чорної (Ясіня) і Білої (Богдан) Тиси, на півн. лише присілки Бистрець і Дземброня. Рілля займає ледве 1/2% всієї площі, ліси бл. 70%, сіножаті 5%, полонини і пасовища 22%. Для охорони природи створено по першій світовій війні невеликі резервати; у 1964 комплексний заповідник (7 702 га), який входить до складу великого Карп. заповідника.

На Ч. буйно розвинене пастуше життя (сезон 5 місяців). Тут найбільше в Укр. Карпатах поширений туризм (бази: Рахів, Ясіня, Ворохта, Бистрець, Жаб'є — тепер Верховина, та ін.).

В. Кубійович