Філадельфія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Філадельфія (Philadelphia), місто на східному побережжі США у штаті Пенсільванія, визначний політичний, господарський, культурний й історичний осередок; у Філадельфії проголошено 1776 незалежність американських колоній від Брітанської корони. 1 690 000 меш. (1980), з передмістями 4,7 млн, у тому ч. 35 — 40 000 українців. Філадельфія — великий осередок українського життя в Америці.

[ред.] Українці у Філадельфії

Українці почали поселюватися у Філадельфію з 1880-их pp., спершу з Лемківщини, Закарпаття, а згодом і з ін. зах.-укр. земель, але довгий час не творили власного організованого життя. Першими, що почали творити рел. громаду, були закарпатці, до яких приїжджав свящ. з Газельтону; вони створили 1891 парафію св. Духа, яка існує й досі. 1905 еміґранти з Галичини, невдоволені угорськими впливами в цій парафії, організували окрему парафію св. Михаїла. Після приїзду єп. С. Ординського 1907 закуплено стару прот. церкву і в ній відкрито 1908 катедральний храм Непорочного Зачаття. Одночасно поставали з 1903 відділи Укр. (Руського) Нар. Союзу, читальні «Просвіти» (1905) тощо. Поступово почали приїжджати до Ф. українці з ін. міст, як також прибували нові еміґранти. Укр. поселенці працювали на паротягобудівних заводах, сталеварнях, цукрових рафінарнях, на залізниці, в порту, а жінки як домашня обслуга.

Завдяки орг. зусиллям єпископа Ортинського швидко розбудовано у Ф. центр укр. рел. і осв. життя. 1905 і 1909 відбулися у Ф. заг.-амер. просвітні з'їзди, після яких почато закладати читальні «Просвіти» та мережу шкіл українознавства. 1909 створено Т-во Русько-Амер. Горожан, яке придбало власний нар. дім. 1911 створено під проводом Сестер Василіянок сиротинець. З старших хлопців сиротинця утворено 1917 Малу Семінарію св. Павла. 1914 до Ф. перенесено осідок нової кат. братської орг-ції «Провидіння». З ініціятиви еп. Ортинського 1915 створено «Руський Банк». Після остаточного поділу гр.-католиків на дві юрисдикційні одиниці (галичан і закарпатців) 1924, Ф. стала осідком укр. кат. екзархату (еп. К. Богачевський), що 1958 став Філадельфійською митрополією.

1925 з Чікаґо до Філадельфії перейшов православний архиєпископ Іоан Теодорович, керуючи звідси парафіями Укр. Правос. Церкви у США. За міжвоєнного часу укр. суспільне і культ. життя Ф. зазнало значного розвитку. 26 — 27. 10. 1922 тут відбувся орг. з'їзд Об'єднання Укр. Орг-цій в Америці і до 1930 діяла його централя. 17 — 19. 7. 1936 Ліґа Укр. Кат. Молоді відбула тут Укр.-Амер. Олімпіяду і свій IV з'їзд. Українці Ф. брали активну участь в акціях допомоги визвольній боротьбі України, зокрема 1918 відбувся «Укр. день» зі збіркою, 1922 антибольш. віче, 1930 протест проти поль. пацифікації в Галичині (20 000 учасників походу). На 1936 був такий стан організованого життя: 2 укр. кат. церкви, 1 правос., 1 гр.-кат. закарп., 6 нар. домів, 1 цілоденна парафіяльна школа, 1 сер. дівоча (обидві під проводом сестер Василіянок), 6 вечірніх шкіл українознавства, 4 бібліотеки-читальні, 3 друкарні, кільканадцять жін., молодіжних, братських орг-цій, спортових клюбів, хорів тощо. Виходила газ. «Америка», спершу як тижневик, згодом (1918 — 50) тричі на тиждень; тижневик закарп. еміґрантів «Русин» (1910 — 11), правос. ж. «Дніпро» (1927 — 50) і кат. місячник «Місіонар» (з 1917). Тут появлялася також русофільська газ. «Правда».

1944 у Ф. відбувся другий Конґрес Українців Америки, який поклав основи для діяльности Укр. Конґресового Комітету Америки (УККА). Цей же конґрес покликав до життя Злучений Укр.-Амер. Допомоговий Комітет з осідком у Ф. 1948 р. у Ф. відбувся світовий з'їзд укр. жіноцтва, у висліді якого створено Світову Федерацію Укр. Жін. Орг-цій. яка тут мала свій осідок. Нова еміґрація з таборів переміщених осіб у Зах. Европі значно збільшила ч. українців (бл. 5 — 6 тис. новоприбулих). Ч. укр. кат. церков зросло 1981 до 10, є також 3 правос., 2 євангельсько-баптистські та 2 п'ятидесятників. Постала низка нових орг-цій, серед яких активні суспільно-політ., жін., ветеранські, проф., молодечі (зокрема Пласт і СУМ), спортові (т-во «Тризуб», кількакратний чемпіон Амер. футбольної ліґи), культ.-осв. («Молода Просвіта» з 1953); діють 3 фінансові установи: кредитова каса «Самопоміч», Укр. Щадничо-Позичкова Спілка й щаднича каса «Тризуб». Більшість орг-цій об'єднані у відділі УК КА (довголітні гол. Б. Гнатюк, І. Скальчук, П. Стерчо). Деякі крайові централі утворили свої осідки в Ф.: Союз Українок Америки (1943 — 74), Об'єднання бувших Вояків Українців Америки (з 1949), Укр. Муз. Ін-т в Америці (1952 — 59, дир. Р. Савицький), Укр. Патріархальне Т-во (1970 — 79), Укр. Рел. Т-во «Свята Софія» (з 1977). З установ діють у Ф.: дворічний дівочий коледж «Менор», що ним керують Сестри Василіянки (заснований 1947), Укр. Мист. Студія (керівник П. Мегик, заснована 1952), Сх.-Евр. Дослідний Ін-т ім В. Липинського (з 1963, дир. Є. Зиблікевич), Філія Укр. Кат. Ун-ту в Римі (створена 1977, дир. Л. Рудницький); 1980 заходами корпорації Укр. Освітньо-Культ. Центр (гол. О. Черник) придбано репрезентативний будинок, у якому мають приміщення Школа Українознавства Т-ва Опіки над Укр. Молоддю «Рідна Школа» у Пенсільванії, Пласт та ряд ін. установ і т-в; у Ф. діють 3 суботні школи українознавства. 1982 до Ф. переніс свій осідок екзильний уряд УНР з офіціозом «Мета».

1949 — 57 в Ф. діяв Укр. Театр під керівництвом В. Блавацького, у кін. 1950-их — на поч. 60-их pp. «Театр у п'ятницю» (керівник В. Шашаровський). З 1953 працював хор «Кобзар» (диригент Антін Рудницький), а з 1970-их pp. хор «Прометей» (дириґент М. Длябога); е укр. радіопересилання.

Після 1945 виходили у Ф. пресові органи: «Америка» (з 1950 як щоденник), «Місіонар», літ. ж. «Київ» (1950 — 64), квартальник «Укр. Книга» (з 1971), жін. місячник «Наше Життя» (1944 — 74), кат. тижневик «Шлях — The Way» (з 1940), «Нотатки з Мистецтва» (неперіодичне вид., ред. П. Мегик і П. Андрусів); діють також книжкові в-ва «Провидіння», Сестер Василіянок, Сх.-Евр. Дослідного Ін-ту, «Київ» та ін.

Розміщення українців у Ф. значно змінилося з тенденцією переселення до кращих дільниць і передмість. У давніх осередках і б. старих цзрков залишилися невеликі скупчення, напр., у дільниці Франкліна, крім новозбудованої у неовізант. стилі катедри (архітект Ю. Ястремський), рел.-гром. установи і оселя для літніх осіб «Вознесіння». Так само змінилися праця, проф. структура і життєвий рівень укр. меш., серед яких є кілька сот професіоналістів, багато працює в торгівлі, адміністрації та як фахові робітники. Значне ч. українців мають власні торг. і пром. підприємства.