Сторожинець
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
Герб міста |
|||||
Девіз: ??? | |||||
Керівний орган | ???? | ||||
Міський голова | |||||
Площа | 5,8 км² | ||||
Населення | 14 700 (2005) | ||||
Заснований | XIV століття, перша писемна згадка — 1448 р. | ||||
Телефонний код | + 380 3735 | ||||
Поштовий індекс | 59000 | ||||
Географічні координати Широта Довгота |
??°??′Пн. ??°??′Сх. |
||||
Сторожинець - м. на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, положене б. підніжжя Карпат над р. Серетом, на укр.-рум. етнічному пограниччі.
Харч. і ліс. промисловість; ліс. технікум.
Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець – справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам’ятниками. Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який знаходиться на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучних ставка, альпінарій, ботанічний майданчик.
[ред.] Історія
Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. ; розвинувся щойно за австр. влади, з 1854 — м., з 1904 — пов. м. 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею – Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці, почали діяти школи з німецькою, румунською та українською мовами викладання.
З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична вітка Глибока – Сторожинець – Берегомет. З’їжджаються угорські і румунські комерсанти, судові і банківські чиновники.
У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. А 21 травня наступного року Сторожинець нарешті отримав давно заслужений офіційний статус міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова – румунська, а українську мову заборонено.
У 1940-му році, 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами . А вже 5-го липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська фашистської Німеччини.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |