Собор Святого Юра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Архикатедральний собор Св. Юра у Львові

Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею греко-католиків.

Складається з бароккового собору (1745-1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з клясицистичними портиками митрополичої палати (1761-1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772). Собор Св. Юра положений серед зелені на горбовині, домінує над містом. За традицією собор поставлений на місці деревинної церкви й оборонного манастиря, закладених за князя Лева бл. 1280. Після зруйнування обох цих споруд Казіміром III (1340) на тому місці, була зведена мурована триапсидна, чотиристовпна церква-базиліка візантійського типу, побудована 1363-1437 архітектом Дорінґом за архимандритів Евтимія і Лаврентія (1738-1744). За митрополита Атанасія Шептицького її розібрано й 1744-1764 побудовано сучасний собор з комплексом будинків за проектом і під доглядом до 1759 архітекта Бернарда Меретіна, закінчено 1764 архітектом і скульптором С.Фасінґером за митрополита Лева Шептицького. Оздоблення і розмалювання інтер'єру тривало до 1780 і далі. Собор Св. Юра закладений на грец. рівнораменному хресті з чотирма каплицями між раменами хреста й мініятюрними банями під покрівлею, у центрі з великою банею на широкому барабані, що спирається на попружні арки. Угорі споруда охоплена карнизом. Численні пілястри, парні (на барабані) і подвоєні на стінах собору, увінчані кам'яними рококовими ліхтарями, надають будові стрункорти. На вході до катедри побудовані паристі сходи з рококовою ажурною балюстрадою, оздобленою вазами та путами. На фасаді обабіч головного входу статуї митрополитів Атанасія і Лева, над входом балькон, високе вікно, причілок з гербовим щитиком Шептицьких й аттікою, завершеною кінною статуєю св. Юрія-Змієборця роботи шлезького скульптора Йогана Пінзеля. Подвір'я перед катедрою замикають дві рококові брами, прикрашені алегоричними постатями, що символізують Віру й Надію та Церкву Риму і Церкву Греції.

Інтер'єр собору розписував С. Фабянський (1876), М. Радивилівський виконав велику композицію «Архиєрей» і «Появу апостолам», М.Смуглевич — завівтарну композицію «Проповідь Христа» і «Христос-Пантократор» у бані, Л.Долинський — намісні ікони, овальні ікони пророків і 16 сцен празничків. Скульптурні обрамування двох вхідних воріт і оздоблення входів та численні ліхтарі належать М.Філевичу. М.Осінчук 1942 виконав заг. консервацію і розмалювання стін та відчищення образів. При будові комплексу працювали різні мистці в різних стилях: барокко, рококо, клясицизм, проте вони зуміли досягти органічної синтези бароккової архітектури і скульптури, деталів химерної рококової орнаментики карнизів, балюстрад, аттік, капітелів, скульптур, ваз, сходів, портиків, підпорядковуючи всі складові елементи цілості на подобу образотворчої культури тогочасної Европи.

Після ув'язнення Української Греко-Католицької ієрархії з Митрополитом Йосифом Сліпим на чолі і незаконного [[Львівський Собор 1946 року|«Собору Греко-Католицької Церкви 8-10 березня 1946 р.»]] собор передано православній архиєпархії в юрисдикції московського патріархату.

В серпні 1990 Собор Св. Юра був повернутий щойно легалізованій УГКЦ.