Сима Цянь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сима Цянь (кит.: 司馬遷/司马迁，Sīmǎ Qiān; народився прибл. у 145 чи у 135 р. до Р.Х., вмер прибл. у 90 р. до Р.Х.) – китайський історик («батько китайської історіографії») і письменник. Був, як і його батько Сима Тань, придворним історіографом та астрологом династії Хань.
Сима Цянь є автором «Історичних записок» (史記, Shiji – «Шицзі»), до складу яких входять біографії та вислови видатних історичних діячів (імператорів, чиновників, філософів і др.), вірші та ін. У цій праці (із 130 сувоїв) він описав більш як двотисячолітню історії Китаю — від часів легендарного Жовтого Імператора (黃帝，huángdì - Хуанді) до свого часу. «Історични записки» Сима Цяня мали великий вплив на китайських істориків наступних поколінь.
[ред.] Джерела та література
- Конрад Н.И. Полибий и Сыма Цянь. // Запад и Восток. - М.: Главная редакция восточной литературы, 1972. - С. 47-76.
- Сыма Цянь. Исторические записки (Ши Цзи): В 7 т. - Москва: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1972-1996.
- W.G. Beasley and E.G. Pulleyblank (1961) Historians of China and Japan. New York: Oxford University Press.
- Stephen W. Durrant (1995), The Cloudy Mirror: Tension and Conflict in the Writings of Sima Qian. Albany : State University of New York Press.
- Grant Ricardo Hardy (1988) Objectivity and Interpretation in the "Shi Chi". Yale University.
- Burton Watson (1958) Ssu-ma Ch'ien: Grand Historian of China. New York: Columbia University Press.
