Південний Хрест (сузір'я)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Південний Хрест | |
|---|---|
 |
|
| Латинська назва | Crux |
| Род. відмінок | Crucis |
| Скорочення | Cru |
| Пряме сходження | 12h 27m |
| межі | від 11h 56m до 12h 58m |
| Схилення | −60° 10' |
| межі | від −55° 40' до −64° 40' |
| Площа | 68 кв.град. (88) |
| Зірки | 4 яскравіше 3m |
| 23 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | α Cru (Акрукс) 0,87m |
| Метеорні дощі | Круциди |
| Суміжні сузір’я |
|
| Спостерігається у широтах між +20° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом травня. Вечірня (21:00) кульмінація 10 травня |
|
| Існує з 1679, запропоноване Августином Ройе | |
Південний Хрест — найменше з 88 сучасних сузір’їв, але одно з найвиразніших. З трьох сторін воно оточене сузір’ям Центавра, з півдня з ним межує Муха. Початково давні греки вважали його частиною сузір’я Центавра. Окремий астеризм був створений для нього в XVI сторіччі після експедиції Амеріго Веспуччі до Південної Америки у 1501 році. Окрім зірок Хреста Веспуччі наніс на карту також зірки α і β Центавра. Ці зірки біли відомі давньогрецьким астрономам, але протягом сторіч внаслідок прецесії вони віддалилися від небесного екватору і перестали сходити над європейськім горизонтом, після чого про них забули.
Назву Південний Хрест сузір’ю було надано для того, щоб відрізняти його від «північного хреста» — сузір’я Лебедя. Позначка «південний» існує тільки у назвах сузір’я національними мовами, стандартна латинська назва — Crux («хрест»).
Зміст |
[ред.] Визначні особливості
На південному небі немає своєї полярної зірки — найближче до полюса розташована σ Октанта, але вона занадто слабка для навігаційних потреб. Південний небесний полюс можна знайти за допомогою двох зірок Південного Хреста: α (Акрукс) і γ (Гакрукс). Якщо з’єднати їх лінією і продовжити її за гамму на відстань приблизно в 4,5 рази більшу, ніж відстань між зірками, то ця лінія приведе до Південного небесного полюсу. Через це α і γ Хреста іноді називають Стрілкою.
Якщо провести серединний перпендикуляр між зірками α і β Центавра, то ця лінія перетне попередню якраз у точці Південного полюсу.
Часто помилково вважається, що Південний Хрест розташований на небі точно в протилежній точці неба від Великої Ведмедиці. Це не так; в тропіках ці два сузір’я можуть спостерігатися одночасно: з квітня по червень Велика Ведмедиця сходить низько над північним горизонтом, а Південний Хрест — також низько над південним. Насправді у протилежній від Південного Хреста місці неба розташоване сузір’я Кассіопеї, і ось ці два сузір’я спостерігати в один і той же час неможливо.
В місцевостях на південь від 34° південної широти Південний Хрест ніколи не заходить і завжди зостається на небі.
[ред.] Інші назви сузір’я
В давній індуській астрології сузір’я використовувалось під назвою «тришанку» (trishanku). Маорі називали Хрест «те пунга» — якір. Чумацький шлях вони вважали за вака (каное) міфологічного герою Тама-ререті, а зірки Стрілки — якірним канатом.
[ред.] Знаменні небесні об’єкти
Туманність Вугільний Мішок — найбільш вразлива серед темних туманностей неба, її можна побачити неозброєним оком як темну пляму на тлі південної ділянки Чумацького шляху.
Інший помітний об’єкт у Південному Хресті — розсіяне зоряне скупчення NGC 4755, більш відоме під назвою Скарбниця чи скупчення Каппи Хреста (κ Crucis). Воно було відкрите Ніколасом Лакайлем у 1751—1752 р. Воно лежить у відстані приблизно 7500 світлових років від Сонця і містить понад 100 зірок, зосереджених в об’ємі розміром близько 20 світлових років.
[ред.] Історія
Внаслідок прецесії точки весняного рівнодення зірки, що складають Південний Хрест, за античних часів були видні в Середземномор’ї і були відомі давньогрецьким астрономам. Однак вони не вважали їх окремим сузір’ям, а включали до складу Центавра.
Вважається, що формальним «винахідником» Південного Хреста як окремого сузір’я був французький астроном Августин Ройе у 1679 році, однак зрозуміло, що воно було відомо в його сучасній формі значно раніше.
П’ять найяскравіших зірок Хреста — α β, γ, δ і ε Південного Хреста зображені на прапорах Австралії, Бразилії, Нової Зеландії (без ε), Папуа — Нової Гвінеї і Самоа, австралійських штатів і територій Вікторія, Столична Територія і Північна Територія, а також на прапорі чилійської провінції Магалланес і прапорах та емблемах декількох аргентинських провінцій.
Кам’яне зображення сузір’я було знайдене археологами при розкопках давнього інкського міста Мачу-Пікчу в Перу.
[ред.] Зірки
- Зірки з власними назвами:
- (α1,2 Cru) — 0.87 (подвійна 1.3, 1.73) Акрукс
- (β Cru) 1.25 Бекрукс чи Мімоза
- (γ Cru) — подвійна 1.59, 6.42 Гакрукс
- (δ Cru) 2.79; Декрукс (чи Делькрукс)
- Зірки з позначеннями за Баєром:
- ε Cru 3.59; ζ Cru 4.06; η Cru 4.14; θ1 Cru 4.32; θ2 Cru 4.72; ι Cru 4.69; κ Cru 5.89; λ Cru 4.62; μ1 Cru 4.03; μ2 Cru 5.08
- Зірки з позначеннями за Флемстедом:
- 35 Cru; 39 Cru
- Інші знаменні зірки:
- HD 108147 7.00 — має планету.
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жираф | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Компас | Корма | Козеріг | Косинець | Лебідь | Летюча Риба | Лев | Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |
