|
Deitado eternamente em berço esplêndido,
Ao som do mar e à luz do céu profundo,
Fulguras, ó Brasil, florão da América,
Iluminado ao sol do Novo Mundo!
Do que a terra mais garrida
Teus risonhos, lindos campos têm mais flores,
"Nossos bosques têm mais vida",
"Nossa vida" no teu seio "mais amores".
Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!
Brasil, de amor eterno seja símbolo
O lábaro que ostentas estrelado,
E diga o verde-louro dessa flâmula
- Paz no futuro e glória no passado.
Mas se ergues da justiça a clava forte,
Verás que um filho teu não foge à luta,
Nem teme, quem te adora, a própria morte.
Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!
|
Вічно лежачи в розкішній колисці,
Під звуком моря і світлом глибокого неба,
Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки,
Що освітлюється сонцем Нового Світу!
Найпрекрасніша країна там,
Ти усміхнешся, і красиві поля мають більше квітів,
Наші ліси мають більше життя,
Наше життя має більше твоєї любові.
О, любима батьківщина,
Перед якою ми склоняємося,
Слава, Слава!
Бразилія, дозволь твому прикрашеному зірками прапору
Стати символом вічної любові,
І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити
Славу в минулому та мир у майбутності.
Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості,
Ти побачиш, твої сини не тікають з поле битви,
Та навіть не бояться самої смерті.
Любима земля
Серед тисяч інших
Ти, Бразилія!
О, любима батьківщина!
Синам цієї землі
Ти любляча матер,
Любима батьківщина,
Бразилія!
|
Вокальна версіяфайл
