Напівпровідник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Напівпровідник, кристалічний матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідниками й діелектриками. Характерна риса, напівпровідників - зростання електропровідності зі зростанням температури; при низьких температурах електропровідність мала. Кремній, наприклад, при низькій температурі погано проводить електрику, але під впливом світла, тепла чи напруги електропровідність зростає. Кремній найчастіше використовується в діодах, світлодіодах, транзисторах, вирівнювачах і інтегральних схемах (кремнієвих платах або чіпах), сонячних елементах. Окрім кремнію широко використовується германій.