Діод
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Напівпровідниковий діод - напівпровідниковий прилад з односторонньою провідністю. Широко застосовується в електро- та радіоапаратурі для перетворення (випрямлення) змінного електричного струму.
Діоди виготовляють з кремнію, германію, селену, та інших напівпровідників.
Розглянемо способи утворення p-n переходу в діоді. Цей перехід не вдається одержати механічним з’єднанням напівпровідників, бо відстань між p і n областями має бути не більшою від міжатомних відстаней. Тому основними методами одержання p-n переходів є сплавлення і дифузія.
Розглянемо германієвий діод з n-електропровідністю. При високій температурі в нього вплавляють індій, внаслідок чого утворюється ділянка з р-електропровідністю. На межі цих ділянок утворюється p-n перехід. Щоб на p-n перехід менше впливала температура і освітлення, діод запаюють в герметичний корпус.
Допустимі зворотні напруги кремнієвих діодів - 1000-1500 V, а германієвих 100-400 V. Інтервал робочих температур кремнієвого діода є від –60 до +150, а для германієвого від –60 до +85. Тому зараз в основному використовують кремнієві діоди.
[ред.] Див. також
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |