Любомль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Любомль - мiсто районного значення в Волинській області, райцентр Любомльського району. Населення 10,3 тис. мешканців (2005).

[ред.] Історія

Згідно до висновків, зроблених на підставі знахідок археологічних розкопок, городищe на місці Любомля виникло близько чотирьох тисяч років тому. Вся площа городища займала близько чотирьох гектарів. Не зважаючи на те, що на даний час городище повністю розоране, контури його валів і ровів прослідковуються майже повністю.

Перша писемна згадка про місто належить 1287 року. Цим роком в Іпатіївському літописі датуються такі слова волинського князя Володимира Васильковича: “Я хотів би поїхати до Любомля, бо не хочу мати діла з поганими (тобто татарами)”. В 1288 році в Любомлі, це було його улюблене місто, Володимир Василькович помирає. За його князювання місто стало відомим ремісничим центром. В 1264 році князем була побудована мурована церква св. Георгія, яка стоїть й понині. Василькович був великим книжником. На той час в місті була одна з найбільших бібліотек богослужбових книг. Слід відзначити, що одна із частин Галицько-Волинського літопису писалась саме в Любомлі.

В зв’язку з поглибленням процесу феодального дроблення і тяжкими наслідками татаро-монгольської навали, Галицько-Волинське князівство наприкінці ХІІІ на початку ХІV століття занепадає. Воно стає предметом тривалої і запеклої боротьби між Польщею і Литвою, в результаті чого галицьку землю захоплюють польські феодали, а Волинь разом з Любомлем у 1340 році - литовські. Після Люблінської унії 1569 року місто загарбала шляхетська Польща. В 1392 році в Любомлі перебував польський король Владислав Ягайло. Місто йому так сподобалось, що на згадку, в 1412 році, він побудував костел, який зберігся до наших днів.

В 1521 році в місті була збудована велична синагога. Єврейська община в Любомлі була чисельною і вважалась однією з найстаріших на Україні. В 70-х роках відзначалось 600-ліття Любомльської єврейської громади і випущено об’ємну книгу про Любомль.

У 1541 році місто отримало Магдебурзьке право, проте воно було тут обмежене, магнати, що хазяйнували в місті, мало зважали на його жителів. У 1569 році Любомль, котрий був власністю короля Сигізмунда ІІІ, відданий, як частина посагу, його доньці. Після Люблінської унії в 1569 році Любомль, як і все Любомльське староство не був включений в новоутворене Волинське воєводство, а увійшов до складу Хомської землі. Мешканці міста брали активну участь у визвольній війні українського народу в 1648-1654 рр. проти шляхетського гноблення. Проте після визвольної війни Любомль залишився під владою Польщі. В 1659 р. місто дістав у володіння гетьман України Іван Виговський.

До історії міста також причетний Павло Тетеря, котрий в 1660 р. займав у ньому посаду адміністратора. В 1671 р. за рішенням польського сейму Любомльське староство було передане М. Вишневецькому, великому коронному гетьману Польщі, як компенсація за збитки, які він поніс в визвольній війні. Міщани зазнавали національного і релігійного гніту, платили полякам величезні податки. Утисків зазнавала й православна віра. В 1729 р. в місті трапилась жахлива пожежа, яка розпочалась у жидівській дільниці місти. Після пожежі вціліли тільки кам’яні будівлі.

В 1768 році Любомль стає володінням великого польського магната, гетьмана Польщі, графа К. Браницького в якості подарунку за врятоване на сеймовому засіданні 1762 року життя майбутнього короля Польщі Станіслава-Августа Понятовського. В 1782 році граф Браницький будує в місті величезний палац, котрий існує й понині. Браницькі нещадно експлуатували міщан, збирали податки в чотири рази більші передбачених. Окрім того, поводились з людьми як з кріпаками, котрі не мали власних імен і жили під відповідними номерами. Бургомістри Любомля організували бунт і подали скаргу до намісника царя в Варшаві, великого князя Костянтина Павловича. Рішенням суду волю міщанам було повернуто.

Стрімко розвиваються події після третього поділу Польщі. В результаті затяжних військових дій, котрі розпочались саме з Любомля, в 1795 році Західна Волинь, і Любомль в тому числі, увійшли до складу Росії. Це мало для міста велике прогресивне значення. Населення визволилось від польсько-шляхетського панування і возз’єдналось з Україною. Любомль став волосним центром Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.

Під час Вітчизняної війни 1812 року в Любомлі проходила північна лінія дислокації військ третьої російської армії генерала О.П. Тормасова, тут же протягом певного часу розміщувався і його штаб. По закінченні війни Любомль ще понад чверть століття знаходився у власності графа Браницького. Графу належали пивоварний, цегельний, шкіряний заводи, трактир та десяток корчем. Соціальне становище трудящих мас не змінилося. Царизм поширив на польську шляхту привілеї російського дворянства і визнав її право на всі земельні володіння. Наприкінці 30-х років ХІХ століття на 78 дворів припадало лише 266 десятин орної землі, в той час я к за православними церквами Любомля було закріплено понад 225 десятин.

В 1849 році царський уряд конфіскував володіння Браницьких. Після скасування кріпосного права в кінці ХІХ на початку ХХ століття в Любомлі відбувається прискорений розвиток промисловості і торгівлі. В 1874 році тут було прокладено залізничну колію (Ковель – Мацеїв - Любомль) і побудовано станцію. В цей же час окрім пивоварного заводу, чотирьох шкіряних підприємств та млина запрацювали три потужні млини, лісопильний та винокурний заводи. З розвитком капіталізму Любомль став значним торговельним центром Західної Волині. Розвиток промисловості і торгівлі зумовив швидке зростання населення міста. Якщо в 1860 році в Любомлі мешкало 2784 чоловік, то в 1896 році вже 6969.

З осені 1915 року по серпень 1920 місто перебувало під владою окупаційних військ – німецьких, австро-угорських, польських. Економіка занепала, значна частина населення емігрувала в східні райони, населення міста зменшилось удвічі.

[ред.] Пам'ятники

[ред.] Персоналії

[ред.] В інтернеті

• Офіційний сайт району

	Волинська область
Райони	Володимир-Волинський · Горохівський · Іваничівський · Камінь-Каширський · Ківерцівський · Ковельський · Локачинський · Луцький · Любешівський · Любомльський · Маневицький · Ратнівський · Рожищенський · Старовижівський · Турійський · Шацький
Міста обласного значення	Володимир-Волинський · Ковель · Луцьк · Нововолинськ