Касимов
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каси́мов (російською: Касимов, татарською: Qasím (Касийм), історичні назви: Xankirmän (Хан-Кермень) — Ґородець-Мещерскій, Новий Нізовой Ґород) — місто в Рязанській області в Росії, адміністративний центр Касимовського району. Розташоване місто на лівому березі ріки Ока.
Першими людьми заселившими ці землі було фінське плем'я Мещера, що пізніше асимілювалось росіянами та татарами.
Місто було засноване в 1152 Юрієм Долгоруким, князем Володимирським і Суздальським, та отримало назву Ґородець, потім Ґородець-Мещерській (російською: Городец Мещёрский). В цей час місто слугувало прикордонною фортецею Володимиро-Суздальського князівства. В 1376 місто було зруйноване монголо-татарами, але в короткому часі неподалік від старого міста було відбудоване як Нове Нізове Місто (російською: Новый Низовой).
Після битви за Суздаль в 1445, після котрої було ув'язнено Великого Князя Василя II, землі міста було передано як викуп за його життя хану Казанського ханства. В 1452 р. Великий князь Московський Василь II передав місто казанському царевичу Касим-хану, що, за деякими відомостями, втік разом із своїм братом Юсуфом до Москви після того як програв боротьбу за трон іншому братові, Махмуду. Після 1471 року місто було відоме під назвою Касимов, та залишалось столицею Касимовського ханства до його скасування й остаточної інтеграції до Московського царства 1681 року.
Ханство не мало політичної самостійності, хана призначала Москва та вона ж його відкликала, а фактичним правителем був воєвода.
В XVII ст. Касимов поділявся на три частини: Tatar Bistäse (Татарська слобода) і İske Bistä (Старий Посад) перебували під юрисдикцією хана; Ямська слобода була безпосередньо підпорядкована Москві, решта міста, включаючи Марфину слободу, управлялась касимівським воєводою.
Населення:
Татарське населення Касімова:
Історичні будівлі:
- Кам'яна мечеть з мінаретом (1467)
- Мавзолей Шах-Алі хана (Şahğäli) (1555)
- Мавзолей Авган-Мухаммад хана (Äfğan Möxämmäd) (1658)
