Харчова промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Харчова́ промисло́вість в Україні включає в себе понад 40 різноманітних галузів виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну, овочеву тощо. Крім харчосмакової продукції, Х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.

Зміст 1 До 1913 2 Територіяльне розташування 3 1913 — 1941 4 З 1941 5 Науково-виробнича інтеґрація 6 Література

[ред.] До 1913

До поч. 19 в. виробництво харч. продуктів існувало на Україні у вигляді кустарних промислів: млинарства, винокуріння, олійництва, видобутку солі, тютюнництва тощо. Як галузь фабричного виробництва Х.п. почала розвиватися у другій пол. 19 століття; лише цукрова пром-сть зародилася раніше, коли 1824 в с. Макошиному на Чернігівщині та в с. Трощині на Київщині побудовано перші цукрові зав. Зростання міськ. населення, зокрема великих центрів споживання та будівництво залізниць сприяли розвиткові пром. виробництва у млинарстві, олійництві, спирто-пивоварінні. 1913 Х.п. вже була однією з найрозвинутіших галузів промети на Україні, що за кількістю великих (цензових) підприємств (51,7%) посідала перше, а за обсягом валової продукції (927 млн карб. у цінах 1926-27, або 36,2%) та кількістю робітників (169 000, або 45,7%) друге місце. У Х.п. переважало невелике напівкустарне виробництво; з 150 000 харч. підприємств лише 1 635 належало до категорії великих (понад 100 робітників). У галузевій структурі Х.п. панівне місце належало цукровій пром-сті; на 203 цукроварнях України (84% заг.-рос. ч.) працювало 130 000 робітників (75% усіх зайнятих у Х.п.) і вироблялося 56,1% валової продукції Х.п.; у цукровій пром-сті виникла перша монополія на Україні та взагалі в Рос. Імперії — синдикат цукрозаводчиків. Друге місце належало борошномельно-круп'яній (18,7% валової продукції Х.п.). Менше розвинені були спиртова та горілчана, олійна, кондитерська, соляна й тютюнова галузі. Ін. або перебували в зародковому стані у вигляді кустарних промислів (хлібопекарська, м'ясо-молочна), або взагалі не існували (марґаринова, харчоконцентратна, розлив мінеральних вод тощо). 1913 в асортименті Х.п. України нараховувалося понад 100 назв продуктів; вироблено 1 105 тис. т цукру-піску (81,3% заг.-рос. продукції), 15,9 млн дал спирту (28,8%), 1,1 млн т солі (53,6%), 30,3 млн бляшанок (умовних) консервів (26,4%), що йшло на потреби не лише укр.. ринку, але й ін. р-нів Рос. Імперії; частина продукції експортувалася за кордон.

[ред.] Територіяльне розташування

Галузі Х.п. розміщувалися нерівномірно, за винятком борошномельної промети, що була поширена у всіх р-нах України. Підприємства цукрової та спиртової пром-сти зосереджувалися перев. на Правобережжі, консервної — на півдні, пром. виробництва вина — на Одещині, в Криму та на Закарпатті; шахтне видобування солі — на Донбасі (Артемівське, Слов'янське), Передкарпатті і Закарпатті (Солотвие). Пивоварні, кондитерські та тютюнові фабрики розміщувалися гол. в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Миколаєві. Слабо розвинута була Х.п. у пром. осередках Донбасу та Придніпров'я.

[ред.] 1913 — 1941

Після занепаду за першої світової війни й революції (у 1920 ледве 17% порівняно з 1913) Х.п. відновилася за НЕП-у. 1926 випущено продукції на 1 млрд карб. (927 млн у 1913). За доби індустріялізації 1928 — 37 на реконструкцію старих та будівництво нових підприємств Х.п. було витрачено понад 1 млрд карб, капіталовкладень. Разом з цим не тільки модернізовано наявні галузі Х.п., але і створено нові (маслоробну, хлібопекарську, марґаринову та ін.) і сконцентровано виробництво: кількість підприємств зменшено до 69 100, в яких працювало 287 000 робітників (1940). На 1940 валова продукція Х.п. УССР зросла порівняно з 1913 майже в 6 разів, проте частка в заг. обсязі пром. продукції зменшилася з 51,2% (1913) до 17,6% і зійшла на друге місце після машинобудування та металообробної пром-сти. Питома вага цукрової пром-сти знизилася 1940 до 14,2% всієї Х.п. (1913 — 56,1%), спиртової — до 2,1% (6,4%) при одночасному зростанні борошномельно-круп'яної до 23,6% (18,7%), хлібопекарської — 17,5% (1913 не було), м'ясної — до 11,4% (1913 не було) кондитерської — до 8% (2,9%) та консервної — до 3% (0,6%).

Виробництво основних видів харчової промисловости УССР

Вид продукції	1940		1960		1970		1979
	УССР	у %. до всього СРСР	УССР	У % до всього СССР	УССР	у % до всього СССР	УССР	у % до всього СССР
Цукор-пісок — тис. т	1580	73,0	3877	60,9	5973	58,4	5935	55,7
М'ясо (включ. з субпродуктами 1 категорії) тис. т	299	19,9	911	20,7	1565	23,3	2223	23,2
Ковбасні та вуджені вироби — тис. т	66,8	16,5	234,4	18,0	436,4	19,1	672,2	23,3
Вилов риби, морського звіра, китів — тис. т	139,1	9,9	543,8	15,1	847	10,8	935	9,9
Масло — тис. т	33,3	13,2	190	25,5	245,2	25,5	348,4	26,3
Продукція з незбираного молока — тис. т	235,8	25,0	1467	17,7	3936	20,0	4740	19,0
Сир жирний (включно з бринзою) — тис. т	4,9	9,2	86,5	18,7	92,2	19,3	150,5	21,5
Олія — тис. т	159	19,8	449,2	28,3	1071	36,5	962	34,1
Марґарина та компавна-жири — тис. т	15,2	12,6	82,2	19,1	151,4	19,9	268,8	21,1
Консерви — млн умовних бляшанок	339	30,8	1160	23,8	2642	24,7	3995	24,8
Борошно — тис. т	6887	23,7	7278	20,1	7526	17,9	7503	17,4
Макаронні вироби — тис. т.	79,4	24,4	185,2	18,4	219,5	18,5	299,3	20,0
Кондитерські вироби — тис. т	191,8	24,1	357,0	20,5	601,2	20,8	794,8	21,1
Спирт сирець етиловий — млн дал	26,5	29,7	38,7	36,7	56,4	35,6	66,1	34,5
Вино виноградне — млн дал	5,1	25,9	20,2	26,0	65,0	24,2	56,6	19,2
Пиво — млн дал	27,2	21,9	52,2	20,9	90,0	21,5	138,8	21,0
Сіль (видобуток) — тис. т	1987	45,2	3089	46,1	5093	41,1	5848	40,9

[ред.] З 1941

Зазнавши руїни за другої світової війни, Х.п. в УССР була відбудована щойно 1952. Наприкін. 50-их pp. постали нові галузі Х.п. молочних концентратів та виробництво безалькогольних напоїв. За останніх десятиліть Х.п. розвивалася гол. в напрямі концентрації та модернізації виробництва на діючих та новозбудованих підприємствах.

Лише за 1966 — 75 pp. введено в дію понад 140 і реконструйовано майже 730 зав., організовано виробництво продуктів дитячого та дієтичного харчування, утворено харчокислотну, ферментну та комбікормову пром-сть. Швидке зростання галузей, що переробляють продукцію тваринництва, спричинило зміну галузевої структури Х.п.; 1975 частка м'ясної пром-сти в заг. випуску харч. продукції зросла до 23,5% (11,4% в 1940, 17% в 1963), молочної — до 12,8% (відповідно 3%, 10,6%), рибної — 4,2% (0,9, 2,7%); разом — 40,2 (15,3, 30,3). Одночасно знизилася роля цукрової, борошномельної, хлібопекарської та спиртової пром-сти. 1976 Х.п. виробляла майже чверть валової пром. продукції в УССР. (Докладніше див. Таблиця:Виробництво харчових продуктів в УРСР). 1976 в УССР діяло майже 2 540 держ. підприємств, з них найбільші: цукрові комбінати у Лохвиці (найбільший в СССР з потужністю 7 600 т виробництва на добу та Первомайський, цукрорафінадні зав. в Сумах і Одесі; м'ясокомбінати у Києві, Дніпропетровському, Харкові, Донецькому, молочні комбінати в Слов'янському, Запоріжжі, спиртові комбінати в Лохвиці й Андрушеві, консервні комбінати у Херсоні та Симферополі, кондитерська фабрика «Світоч» у Львові та ім. К. Маркса у Києві й ін. Підприємства Х.п. УССР підпорядковуються союзно-респ. мін-вам харч., м'ясної та молочної пром-сти, рибного госп-ва, у складі яких утворені аґрарно-пром. та виробничі об'єднання. Україна експортує цукор, кондитерські, ковбасні, горілчані вироби, сіль, вино тощо.

Х.п. розвинута в усіх р-нах УССР, хоч і не рівномірно (див. карту). Цукрова пром-сть зосереджена у бурякосійних обл., перев. у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київ. та Полтавській (48% виробництва цукру на Україні 1977); олійна — в Дніпропетровській, Одеській, Запор., Харківській та Ворошиловградській (65%). Підприємства ін. галузів Х.п. розташовані перев. в місцях споживання. Здавна розвинута Х.п., гол. борошномельно-круп'яна та олійно-жирова. На Кубані та сх. Передкавказзі найважливішими центрами є Краснодар, Армавір, Кропоткін, Невинномиськ, Ставропіль, П'ятигорськ; на узбережжі Озівського та Чорного м. розвинута рибна промисловість.

[ред.] Науково-виробнича інтеґрація

Проблеми розвитку Х.п. в УССР досліджують н.-д. ін-ти: цукрової, м'ясної та молочної, спиртової та лікеро-горілчаної пром-сти;

проектування підприємств харч. та м'ясо-молочної пром-сти, (усі в Києві);

автоматизації процесів виробництва консервної та овочесушильної пром-сти, виноградарства та виноробства (усі в Одесі); харч. та олійно-жирової пром-сти (у Харкові) й ін.

Інженерів для Х.п. готують ін-ти: технологічний Х.п. в Києві, харч. та холодильної пром-сти і технологічний (обидва в Одесі).

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Кульмановский Л., Рапапорт И. От промысла к индустрии. Пищевая промышленность УССР за 16 лет. X. 1934;
• Жеребкін Г., Миколаєва І. Розвиток харч. пром-сти, в кн. Пром-сть Радянської України за 40 років (1917 — 1957). К. 1957;
• Г а к Д. Харчова промисловість України. К. 1960;
• Пищевая промышленность СССР. М. 1967;
• Размещение пищевой промышленности СССР. М. 1969;
• Рибачук Б., Куржнір В. Планування та екон. стимулювання в харчовій пром-сті. К. 1970;
• Сінгаевський І. Харчова індустрія республіки, ж. Економіка Радянської України, ч. 1, 1978;
• Ухвалевський Ю., Герасименко В., Захарченко О. Відтворення основних фондів харчової промисловости Укр. РСР та їх використання, ж. Економіка Радянської України, ч. 11, 1979.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела, використані для підготовки цієї статті, можуть містити застарілі, неактуалізовані дані тощо, або такі, які можуть бути поповнені найсвіжішими. Ви можете допомогти виправити статтю або безпосереднім редагуванням, або помістивши Ваші зауваження на сторінку обговорення.