Тульчин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тульчин, місто на Східному Поділлі, положене над р. Сільницею, районний центр Вінницької області; 14600 меш. (1975). Тульчин вперше згадується в 1607 під назвою Нестервар як фортеця для захисту від татар, з 1649 недовгий час сотенне містечко Брацлавського полку, з 1667 Тульчин знову відійшов до Речі Посполитої. 1787 дістав магдебурзьке право, 1792 був резиденцією Торговицької конфедерації. З 1793 Тульчин у складі Російської Імперії, недовгий час повітове місто, з 1804 заштатне містечко Подільської губернії. 1818 у Тульчині створено Тульчинську управу «Союзу благоденства», яка 1823 стала керівним центром Південного Товариства Декабристів. 1859 у Тульчині було 11 200, 1897 — 23 900 мешканців, згодом Тульчин через віддалення від залізниці занепав. 1919 — 20 часті бої Армії УНР з більшовиками. 1923 — 30 окружне місто УРСР; 1926 — 17400 меш. (48% українців, 44% євреїв); характер міста ремісничо-торговий. Нині у Тульчині — харчова промисловість, швейна й взуттєва фабрики. Ветеринарний технікум; краєзнавчий музей (заснований 1923). 1909 — 21 у Тульчині жив композитор М. Леонтович.
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
| Населені пункти Вінницької області | ||||
|---|---|---|---|---|
| Міста | ||||
|
Бар • Бершадь • Вінниця • Гайсин • Гнівань • Жмеринка • Іллінці • Калинівка • Козятин • Ладижин • Липовець • Могилів-Подільський • Немирів • Погребище • Тульчин • Хмільник • Шаргород • Ямпіль |
||||
| Селища міського типу | ||||
|
Браїлів • Брацлав • Бродецьке • Вапнярка • Вендичани • Вороновиця • Глухівці • Дашів • Десна • Залізничне • Кирнасівка • Копайгород • Крижопіль • Літин • Муровані Курилівці • Оратів • Піщанка • Рудниця • Ситківці • Стрижавка • Сутиски • Теплик • Тиврів • Томашпіль • Тростянець • Турбів • Чернівці • Чечельник • Шпиків |
||||
