Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сокаль

Сока́ль, польс. Sokal, м. в півн. Галичині, положене на правому березі Бугу, р. ц. Львівської обл.; 17600 меш. (1975). С. вперше згадується у документах 1411 як м. Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право; з 1462 С. — пов. м. Белзького воєводства Польщі, у 1772 — 1918 належав до Австрії; до 1939 пов. м. У лютому 1919 бої І корпусу Укр. Гал. Армії з поляками, влітку 1919 С. зайняло поль. військо. Екон. характер С. — торг. - адміністративно-пром. м. (серед ін. було поширене гончарство); у 1930их pp. існував музей «Сокальщина». Нині в С. є зав.: хем. волокна, залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішношкарпеткова фабрика, харч. комбінат; хем. проф.-техн. школа. Пам'ятки архітектури: костьол бернардинів (з 17 в.), церква св. Петра і Павла (18 в.), каплиця св. Миколая (15 в.). На території С. виявлено знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грец., кельтські та ін.