Сластіон Опанас Георгійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сластіон (Сластьон) Опанас Георгійович (1855 — 1933), маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф і педагог, нар. у Бердянську.
Вчився спершу у батька-іконописця, у 1874-1882 в Петербурзькій Академії Мистецтв, де відшукав чимало відомостей про Т. Шевченка, його посмертну маску й ін. Працюючи у воєнному Міністерстві (1887 — 1900), С. мав змогу вивчати матеріяли про укр. козацтво; 1897 — 1900 — гол. Укр. клюбу в Петербурзі. З 1900 у Миргороді, де був викладачем Художньо-пром. школи ім. М. Гоголя, з 1921 перейменованої на Художньо-керамічний Технікум. Багато років їздив по Україні, змальовував і збирав зразки нар. мистецтва, фолкльорний матеріял та записував на фонографі спів і гру кобзарів (Ф. Колесса використав ці записи у «Матеріялах до укр. етнології», тт. 13, 14, 1913); сам він артистично виконував думи. Зібрані матеріяли опрацьовував в альбоми: укр. і запор. старовини, нар. ноші, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.
С. автор ст. в укр. («КСт.», «Рідний Край», газ. «Рада» та ін. — псевд. «Гончар», «Опішнянський гончар») і рос. ж. (зокрема про кобзарство і кобзарів з їхніми портретами), підготував матеріял до кн. «Укр. нар. думи», т. І (1927); автор кн. «Мартинович. Спогади» (1931) і «Портрети укр. кобзарів» (1961). С. ілюстрував твори Т. Шевченка (зокрема «Гайдамаки» 1886, перевидані у 1920-их pp. Я. Оренштайном у Берліні, «Катерину»), читанку «Вінок» Б. Грінченка, «Козаки і море» Д. Мордовця, сатиричний ж. «Шершень» та ін. С. плодовитий маляр укр. краєвидів і жанрових сцен: «Українка», «Проводи на Січ» (1886), «Миргород» (1901), «Вечір. Село» (1904), «Зима на Чернігівщині», «На Волині» й ін. Його малярство позначене впливом передвижників, але нац. тематикою.
У 1902 — 1903 С. підтримував В. Кричевського в боротьбі за укр. нац. стиль будинку Земства у Полтаві (ст. в «Полтавском Вестнике», Археологической Летописи Южной России» 1903 та ін.).
1910-1913 - проектував низку сіль. гром. будинків в укр. стилі (напр., у Великих Сорочинцях), у 1920-их pp. будинок курорту в Миргороді й ін. С. заснував Мист.-пром. музей у Миргороді (1920), якому подарував свою зб.; організував Першу сел. капелю бандуристів ім. Т. Шевченка (1928).
Твори С. зберігаються у Київ. Держ. Музеї Укр. Мистецтва, Харківському Держ. Музеї Образотворчого Мистецтва, Полтавському Держ. Художньому Музеї та ін.
[ред.] Праці
- Сластион, А. Кобзарь Михайло Кравченко и его думы / А. Сластион // Кієвская старина. – 1902. – Т. LXXVІІ – С. 309.
- Сластіон, О. Мелодії українських дум і їх записування // “Рідний край”, 1908, №41 - С.6-8.
- Сластіон, О. Записування дум на фонографі // “Рідний край”, 1909, №22
- Сластіон, О.Г. Портрети кобзарів - АН УРСР, 1961 - 62с.
[ред.] Література
- Сластіон, Юрій – Артист-маляр Афанасій Сластіон – До 25 річчя з дня смерті – Музейні вісті І-ІІ квартал, 1959, Рік 5. ч.1 (с.12-16)
- Енциклопедія українознавства
- Аббасов А. Опанас Сластьон. К. 1973.
[[1]]
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |