Річковий дельфін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Річковий дельфін — збірна назва представників чотирьох чи п’яти (залежно від класифікації) видів водяних ссавців ряду китоподібних (Cetacea). Ці дельфіни зустрічаються у ріках Південної Азії, Китаю і Південної Америки, та також в узбережних водах Бразилії, Аргентини та Уругваю. Річкові дельфіни мають довге рило і круглий лоб — характерні риси, які відрізняють їх від більш відомих морських дельфінів.

Річкові дельфіни не такі жваві, як їх морські родичі, і не роблять ефектних стрибків з-під води та інших атлетичних вправ. Замість того більшість часу вони проводять під водою поблизу річкового дна, порпаючи придонний мул своїм чутливим носом у пошуках риби та ракоподібних. Всі види річкових дельфінів мають дуже малі очі і дуже погано бачать (у різновидів Інду та Гангу око взагалі не має кришталика), однак незважаючи на те чудово орієнтуються в каламутній воді завдяки ехолокації. Органи ехолокації у річкових дельфінів розвинені краще за всіх китоподібних.

Річкові дельфіни дуже допитливі і часто дружньо ставляться до людей.

Існує чотири види річкових дельфінів: амазонський, ла-платський, гангський (його підвид, що населяє ріку Інд, іноді вважається окремим видом), і китайський.

Найкрупніший і ширше за всіх розповсюджений вид серед них є амазонський дельфін (Inia geoffrensis). Його також називають «бото», «буфео» чи рожевий дельфін; він населяє мутні води басейнів Амазонки й Оріноко. Самець амазонського дельфіна сягає 2,4 м завдовжки і важить до 160 кг, самиці трохи менші. Колір дорослих особин варіюється від темно-сірого через плямистий рожево-сірий до яскраво-рожевого, але народжуються усі сірими. Статурою вони повнотілі, але неймовірно гнучкі; коли щорічна повінь заливає ліс, дельфіни линуть серед гілок затоплених дерев з грацією метеликів. Амазонські дельфіни живуть переважно групами, вони часто плавають разом і грають з дельфінами іншого виду Sotalia fluviatilis (також невеликі розміром дельфіни, які зустрічаються як у прісних, так і у морських водах, але яких звичайно не вважають річковими). У деяких районах Амазонії річкові дельфіни заганяють рибу у мережі рибалок; у інших навпаки, вони розорюють поставлені рибалками мережі.

Найменший з річкових дельфінів, ла-платський (Pontoporia blainvillei), також живе у Південній Америці, в узбережних водах Бразилії, Аргентини і Уругваю. Він сірій зверху і блідий знизу, лише 1,2—1,7 м завдовжки і важить від 20 до 60 кг. Самиці більші за самців.

Гангський дельфін (Platanista gangetica, місцева назва «сусу») живе у ріках Гангу, Брахмапутрі і Карнапхулі та їх притоках в Індії, Бангладеш, Непалі та Бутані. Дорослі особини можуть сягати 3 м завдовжки. Ці темношкірі дельфіни часто плавають на боці, баламутячи донний мул плавцем, щоб вигнати звідти риб, креветок та молюсків. Його близький родич, Platanista minor чи «булхан», річковий дельфін Інду, інколи вважається підвидом Platanista gangetica і зустрічається тільки у Пакистані. Обидва види знаходяться під загрозою внаслідок напруженого річкового судноплавства, мисливства заради м’яса і жиру, а також будівництва гребель, які утруднюють міграції.

Байджи, чи китайський річковий дельфін (Lipotes vexillifer), знаходиться на межі вимирання; лише близько 300 особин ще зберігається у забруднених водах річки Янцзи. Цей вид блакитно-сірий зверху и блідий знизу і сягає у довжину 2,4 м.