Парана (ріка)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Дивись Парана
|
||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
| Довжина | 2 570 км | |||
| Висота витоку | 1 148 м | |||
| Середня витрата води | 17 300 м³/с | |||
| Площа басейну | 3 100 000 км² | |||
| Витік | злиття рік Паранаїба і Гранде |
|||
| Гирло | Ріо-де-ла-Плата, Атлантичний океан |
|||
| Країни басейну | Бразилія, Болівія, Парагвай, Аргентина |
|||
Ріка Парана́ (ісп. Río Paraná, порт. Rio Paraná) — ріка в центральній та південній частинах Південної Америки, яка протікає через Бразилію, Парагвай і Аргентину шляхом довжиною приблизно 2 570 кілометрів. Ця довжина зростає до 3,998 км., якщо відстань відраховується від витоку ріки Паранаїба в Бразилії. Ріка Парана друга за довжиною та витратою води серед річок Павденної Америки (після Амазонки. Назва «Парана» походить з мови Тупі та означає «подібна до моря» (тобто, «велика як море»).
[ред.] Течія
Ріка Парана формується у місці злиття рік Паранаїба і Гранде в південній Бразилії. Після злиття ріка тече приблізно в південно-західному напрямі приблизно 619 км перед тим, як вона зустрічає місто Сальтос-де-Гуайра у Парагваї. Колись тут існувал водоспад Семи Каскадів (ісп. Sete Quedas), де, як пропонує назва, Парана спадала униз серією з семи каскадів. Казали, що по висоті та по красі цей водоспад змагався із знаменитим водоспадом Ігуасу на півдні. Проте, каскади були затоплені під час будівництва греблі Ітайпу, яка почала дію в 1984 році.
Протягом наступних 190 км Парана тече на південь і формує урочище між Парагваєм і Бразилією до злиття з рікою Ігуасу на стику кордонів Бразилії, Аргентини і Парагваю. Незабаром вгору по течії від цього злиття, річка перетинається вражаючою греблею Ітаїпу, найбільшою гідроелектростанцією в світі, створюючи великий резервуар позаду неї.
Після злиття з Ігуасу, Парана стає природною межею між Парагваєм і Аргентиною. Річка продовжує свій шлях на південь протягом 468 км перед поступовим поторотом на західу ще на 820 км, де зливається з рікою Парагвай, найбільшою притокою Парани. Перед цим злиттям ріка проходить через другий важливий гідроелектричний проект, греблю Ясірета, об'єднаний проект між Парагваєм і Аргентиною. Масивний резервуар, сформований проектом, був джерелом ряду проблем для людей, що живуть уздовж річки, особливо найбідніших торговців і жителів низьких областей Енкарнасьона, важливого міста на півдні Парагвая. Рівень ріки значно піднявся після завершення греблі, затопивши значні населені області.
Від злиття з рікою Парагвай, Парана знову повертає на південь ще на приблизно 820 км, протікаючи через Аргентину та повертабчи назах на схід біля міста Росаріо перед кінцевою ділянкою у менш ніж 500 км перед злиттям з рікою Уругвай, формуючи Ріо-де-ла-Плата, яка вливається в Атлантичний океан. Протягом частини цієї ділянки, починаючи від міста Діаманту (Ентре Ріос), ріка розколюється на декілько рукавів і формує дельту Парани, довгау затоплену рівнину шириною до 60 км.
[ред.] Використання
Парана разом із своїми притоками, створює масивний басейн, що вкриває значну частину центру і півдню континенту, по суті містячи в собі весь Парагвай, значну частину південної Бразилії, північної Аргентини, і навіть частину Болівії. Якщо рахувати ріку Уругвай як притоку, до басейну Парани також входить і більша частина Уругваю. Цей басейн забезпечує водою ряд великих міст, зокрема столиці трьох країн: Буенос-Айрес, Асунсьйон і Бразиліа.
Парана із своїми притоками - джерело прибутку і навіть щоденного існування багатьох рибаків, які живуть уздовж її берегів. Деякі види риби (наприклад surubí та sábalo) комерційно важливі і використовуються як для внутрішнього споживання, так і для експорту. На більшій частині русла Парана судноплавна і використовується як важлива водна артерія, що зв'язує віддалені від моря міста в Аргентині і Парагваї з океаном, забезпечуючи глибоководні порти в багатьох з цих міст. Спорудження великих гідроелектричних гребель уздовж довжини річок не дозволяє використання ріки як водного коридору до міст вгору по течії, але вважається, що економічне значення цих гребель оправдує це. Греблі Ясірета та Ітайпу на кордоні Парагваю зробили маленьку нерозвинену країну найбільшим експортером гідроелектричної енергії у світі.
