Ноутбук за 100 доларів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Ноутбук за 100 доларів» ($100 laptop) — це проект недорогого ноутбука, за допомогою якого будь-яка дитина на Землі може одержати доступ до знань і сучасних видів освіти.
Цей комп'ютер має бути міцним і економічним настільки, щоб енергію для роботи можна було одержувати із заводної ручки. В основі програмного забезпечення має лежати відкрита операційна система Linux. За наявності одного інтернет-з'єднання, бездротова коміркова мережа має забезпечити доступ до Інтернет для багатьох машин. Ціна обладнання має починатися зі 100 доларів і постійно зменшується. Ноутбуки мають продаватися урядам й поширюватись через школи по одному ноутбуку кожній дитині.
Ноутбук розробляється організацією One Laptop Per Child (OLPC). OLPC — це розташована у штаті Делавер некомерційна організація, заснована працівниками лабораторії MIT Media Lab Массачусетського технологічного інституту для розробки, виробництва і поширення ноутбуків. Про створення організації було заявлено співголовою і співзасновником лабораторії Ніколасом Негропонте на Світовому економічному форумі в Давосі (Швейцарія), у січні 2005 року.
Цей ноутбук іноді називають «Зеленою машиною».
Зміст |
[ред.] Історія
Ідея ноутбука заснована на створеній Сеймуром Папертом конструктивістської теорії навчання згодом розвиненої Аланом Кеєм і Мітчелом Рєзником, принципи якої викладені в книзі Ніколаса Негропонте «en:Being Digital» (ISBN 0679439196). Понад два мільйони доларів на здійснення проекту дали Google, News Corp, AMD, Red Hat і Brightstar. Вони, як люди, так і організації, є активними учасниками проекту. Цей проект є нащадком eMate 1997 року (заснованого на Apple Newton), також призначеного для освіти.
14 грудня 2005, Nortel заявив про те, що став учасником. [1]
Робочий прототип було подано тільки 16 листопада, 2005 року в другій частині Світового саміту інформаційного суспільства (WSIS) в Тунісі. Представлений пристрій був прототипом і роботи щодо поліпшення його продуктивності і ціни все ще тривають. Негропонте передбачає, що одні лише роботи з поліпшення екрана заберуть три місяці. Планується, що пристрій буде доступний наприкінці 2006 — початку 2007 років.[2]
[ред.] Виробник
13 грудня 2005 року рада директорів OLPC заявила, що виробником оригінального устаткування (ODM) була обрано фірма Quanta Computers. Це рішення було зроблено після того, як були розглянуті пропозиції кількох виробників. Компанія підкреслила, що необхідно виконати велику роботу: «Нам все ще потрібно виконати багато розробок, і ми сподіваємося отримати остаточний продукт у другій половині наступного року (2006)». Протягом наступних шести місяців група дослідників Quanta Research Institute має працювати над ноутбуком. [3]
[ред.] Країни-учасники
Бразилія, Таїланд, Єгипет, США (Массачусетс), Камбоджа, Домініканська республіка, Коста-Ріка, Туніс, Аргентина і Венесуела різними способами приєдналися до проекту. Ноутбуки продаватимуться урядам, після чого поширюватися через міністерства освіти відповідно до правилу «Один ноутбук на дитину». Губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні представив на розгляд законодавчого органу штату білль про поширення ноутбуків серед дітей штату.
Спочатку вважалося, що OLPC має поширюватися лише через уряди, але Негропонте заявив, що вони можуть співпрацювати з добре відомими виробниками для створення комерційної версії вартістю приблизно в 225 доларів, яка дозволить компенсувати вартість ноутбуків для країн, що розвиваються.
[ред.] Технологія
Ноутбук має використовувати Linux, бути кольоровим, повноекранним ноутбуком. Спочатку він міститиме плоский рідкокристалічний екран, а пізніше, можливо, екран на основі електронного паперу (наприклад E-ink розробленого в MIT Media Lab). Ноутбук має бути міцним, використовувати нові джерела живлення (що включають заводну ручку), дозволяти використовувати Wi-Fi і Voice over IP, мати сенсорний екран (включати окрему панель для рукописного введення).
[ред.] Вимоги до пристрою
Марі Лоу Джепсен визначила вимоги до апаратури так:
- мінімальне споживання енергії, яке має лежати в межах від 2—3 Вт;
- при виробництві більш ніж мільйона екземплярів мінімальна вартість продукції має складати 100 доларів США;
- привабливий і, навіть, «крутий» зовнішній вигляд;
- функціональність електронної книги з мінімальним споживанням енергії;
- програмне забезпечення, поставлене з ноутбуком, має бути відкритим і безкоштовним.
Вимоги до програмного забезпечення і освітніх засобів публічно не обговорювалися.
[ред.] Апаратне забезпечення
Специфікації апаратного забезпечення, на грудень 2005, включають інформацію з:
- FAQ ноутбука за 100 доларів від MIT Media Lab і
- відео інтерв'ю з Марі Лоу Джепсен взятого 17 листопада 2005 року на Всесвітньому Саміті Інформаційного Товариства (WSIS) в Тунісі.
- запис лекції Ніколаса Негропонте прочитаної у вересні 2005 року на Technology Review’s Fifth Annual Emerging Technologies Conference.
[ред.] Особливості
- «Спеціальний» 500-мегагерцевий процесор виробництва AMD (Advanced Micro Devices) з енергоспоживанням 0,25 Вт;
- рідиннокристалічний SVGA дисплей з діагоналлю 7,5 дюйма може використовуватися у двох режимах:
- кольоровий/DVD режим з розділенням 350 на 470 пікселів з підсвічуванням (для використання в режимі ноутбука);
- монохромний режим з розділенням 800 на 600 пікселів і відбиттям сонячного світла (для читання електронних книжок на відкритому повітрі);
- 128 мегабайт DRAM-пам'яті;
- 512 мегабайт флеш-пам'яті;
- бездротова мережа, яка використовує набір мікросхем «Extended Range» 802.11b, який працює з відносно невеликою швидкістю (2 Мбс) для зменшення енергоспоживання;
- локалізована клавіатура з усталеною розкладкою клавіш;
- сенсорна панель управління і рукописного введення;
- два динаміка;
- 4 USB порти;
- джерела живлення:
- шнур живлення змінного струму який, одночасно, може використовуватися для перенесення ноутбука;
- дві акумуляторні батареї розміру C (R14) чи D з ручним генератором для зарядки;
- чотири C (LR14) чи D (LR20) лужні батареї.
[ред.] Те, від чого відмовилися
- немає рухомих частин
- немає твердого диска
- немає приводів оптичних дисків (тобто CDROM чи DVD пристроїв)
- немає дисковода
- немає інтерфейсу IDE (оскільки відсутнє обладнання, яке підключаються до IDE)
- немає роз'єму PCMCIA
[ред.] Енергоспоживання
Відповідно до мети проекту, енергоспоживання має бути в межах від 2 до 3 Вт в режимі ноутбука. Споживання в режимі електронної книги має бути меншим — від чотирьох до шести разів.
Мінімально прийнятне відношення часу роботи обладнання до часу зарядки заводною ручкою має бути 1:10, тобто одна хвилина обертання генератора має забезпечувати десять хвилин роботи. Для роботи в режимі електронної книги відношення має лежати в межах від 1:40 до 1:60, тобто одна хвилина обертання генератора має забезпечувати від 40 до 60 хвилин читання електронної книги.
У режимі електронної книги всі підсистеми засинають за винятком дисплея (підсвічування екрана також вимикається). Коли користувач переходить на іншу сторінку, система прокидається, відображає нову сторінку і знову «засинає».
[ред.] Дисплей
Очікується, що OLPC ноутбуки першого покоління матимуть сучасні недорогі рідкокристалічні TFT дисплеї. Очікується, що пізніше OLPC ноутбуки використовуватимуть недорогі і економічні дисплеї високого розділення на основі електронних чорнил.
TFT дисплей — це найдорожча частина ноутбука. У квітні 2005 року, Негропонте найняв Марі Лоу Джепсен яка думала приєднатися до відділу Media Arts and Sciences MIT Media Lab у вересні 2006 року як технічного директора OLPC. Джепсен розробляє новий дисплей для ноутбуків першого покоління, які, як сказано створюються на основі невеликих LCD екранів, що використовуються в портативних DVD-програвачах. Вона вважає, що такий дисплей коштуватиме приблизно 35 доларів.
[ред.] Центральний процесор
Архітектура, назва процесора і номер моделі не опубліковані. Партнером OLPC є фірма AMD і очікується що вона постачатиме процесори для цього проекту. Негоропонте постійного згадує про 500-мегагерцовом процесор і Джепсен висловилася в відеоінтерв'ю про те, що для центрального процесора використовуватиметься «спеціальний 500-мегагерцевий процесор виробництва AMD» з енергоспоживанням 0,25 Вт.
Багато хто вважає, що архітектура ЦП має бути сумісною з системою команд x86 фірми Intel. Якщо це так, явним кандидатом є родина процесорів Geode™ від AMD[4]. 500-мегагерцевий процесор AMD Geode LX 800@0.9W™ є найслабший процесором сімейства, але його типове енергоспоживання становить 1.6 Вт (і максимальне 2.4 Вт). Типове енергоспоживання в шість разів перевищує мету, заявлену Джепсон щодо споживання системи в цілому. Цей процесор випускається з використанням 0.13-мікронного процесу. Навіть припускаючи, що процес буде змінено і енергоспоживання буде зменшено до 1.1 Вт для того ж чіпу побудованого із застосуванням 90-нм процесу чи 0.8 Вт для 65-нм процесу, використання цього процесора все ще залишається малоймовірним.
Менш очевидним, але, можливо вірогіднішим кандидатом є сімейство процесорів AMD Alchemy™. Це сімейство процесорів використовує архітектуру MIPS з сімейством команд MIPS32™. Наприклад процесор AMD Alchemy™ Au1100™ видається кандидатом для цього проекту. Енергоспоживання цього процесора менше за 200 мВт на частоті 333 мегагерци і збільшується до 500 мВт на 500 мегагерцах. Працюючи на частоті в 400 мегагерц він відповідає обмеженню в 0.25 Вт, згаданому Джепсон. Крім того, цей процесор може бути в idle і sleep режимах енергозбереження, а його псевдостатична архітектура дозволяє зменшувати частоту, зберігаючи, таким чином, енергію. Ця гнучкість дозволяє реалізовувати різні схеми енергозбереження. Крім MIPS ядра він містить LCD-контролер, USB-контролер, SDRAM-контролер, контролер флеш-пам'яті й деякі інші контролери використовувані в ноутбуках. Усі ці особливості дозволяють зберігати ціну ноутбука низькою як за рахунок відмови від деяких компонент, так і за рахунок удешевлення збирання. Процесор AMD Alchemy™ Au1200™ може бути можливим кандидатом що надає як високошвидкісний USB 2.0 контролер так і DDR1/DDR2 RAM контролер, причому ці додаткові опції можуть додатково збільшити енергоспоживання.
У кінцевому варіанті схема може включати в себе і бездротовий мережний контролер.
[ред.] Бездротова мережа
Підтримка IEEE 802.11b забезпечуватиметься за допомогою чіпсета Wi-Fi «Extended Range». Джепсон сказала, що бездротовий чіпсет працюватиме на зниженій швидкості у 2 Mbps замість звичайних 5.5 Mbps чи 11 Mbps для того, щоб знизити енергоспоживання.
Щоразу після включення ноутбук включається в загальну комірчасту мережу, у якій кожен вузол може з'єднуватися з іншими вузлами і може сприймати і передавати пакети вузлів через хмару. Якщо будь-який комп'ютер в хмарі отримує доступ в Інтернет (безпосередньо чи опосередковано) всі комп'ютери в мережі отримують доступ до мережі. Швидкість передачі даних через таку мережу невелика, але подібні мережі, такі як «збережи і передай» проекту Motoman нині забезпечують електронної поштою до 1000 школярів Камбоджі. Швидше за все, такої швидкості вистачить для асинхронних мережевих додатків, таких як пошта, для зв'язку з тим, хто перебуває зовні хмари, а не для інтерактивного використання, веб-браузинга чи високошвидкісних додатків, таких як передача відео. Усередині хмари можливе інтерактивне мережне спілкування.
Звичайні системи IEEE 802.11 лише керують трафіком всередині локальної хмари бездротових пристроїв приблизно так само як Ethernet системи. Кожен вузол приймає і передає пакети безпосередньо, але не перенаправляє пакети між вузлами якщо вони не можуть зв'язатися безпосередньо.
[ред.] Клавіатура і тоучпад
Негропонте і Джепсон сказали що клавіатура буде модифікуватися для того, щоб відповідати стандартній клавіатурі поточної країни. Деякі версії прототипа показаного на WSIS мали клавіатуру, що знімається. На інших прототипах клавіатура була з'єднана з дисплеєм.
[ред.] Герметичність
Клавіатура обертається навколо водонепроникного відсіку живлення/генератора закриваючи оточений ручкою для перенесення дисплей. Негропонте сказав, в закритому стані клавіатура і дисплей герметичні і виключають потрапляння води і пилу.
[ред.] Програмне забезпечення
Усе програмне забезпечення ноутбука має бути вільним. На листопад 2005 планувалось використання наступного програмного забезпечення:
- Red Hat Linux як операційна система
- веб-браузер
- Текстовий редактор
- програма для роботи з електронною поштою
- система програмування, що включає мову програмування Squeak
Стів Джобс пропонував безплатно використовувати Mac OS X, але, посилаючись на Сеймура Пайперта, заслуженого професора MIT і одного з ініціаторів проекту, розробники бажають працювати з операційною системою, яку вони, в разі чого, можуть полагодити: "Ми відхиляємо пропозицію оскільки це не є вільне програмне забезпечення"[5]. Тому обрано Linux. Білл Гейтс з Microsoft намагався переконати Негропонте використовувати одну з версій Microsoft Windows але його пропозиція так само не була прийнята. Деякі друзі Негропонте говорили, що Microsoft може спробувати портувати Windows на ноутбук, на що він відповів, що це було б чудово і сприяло б поширенню ноутбуків.
Негропонте також заявив, що він хотів б бачити Wikipedia на ноутбуку. Джиммі Вейлс, один співзасновників Wikipedia, відчуває що Wikipedia може бути одним із учбових додатків для цього пристрою[6]. Деяка кількість книжок має бути переписана для того, щоб проект досяг своїх основних, освітніх, цілей. З іншого боку, видавці можуть випустити дешеві електронні версії своїх видань і тоді їх можна було б використовувати.
[ред.] Критика проекту
На ранніх стадіях проект, в основному, критикувався як нездійсненний.
На конференції ООН що проходила в Тунісі деякі офіційні особи з Африки, найвідомішими з яких є Марта Денсохо з Камеруна і Мухамед Діоп з Малі висловлювали сумніви про мотиви проекту, і заявляли що проект занадто американський і що запропоноване рішення не можна застосувати до специфічних завдань, які стоять перед населенням Африки.
Дансохо сказала що в проекті неправильно розставлено пріоритети:
- Жінки Африки виконують велику частину роботи і не мають часу на те, щоб сидіти з дітьми і думати яким буде врожай... Усе, що їм потрібно — це чиста вода і справжні школи.[7]
Діоп, у свою чергу, заявив, що це спроба створення нових ринків під прикриттям «некомерційної» діяльності:
- Це дуже спритний маркетинговий хід. Під маскою «некомерційної» діяльності сотні мільйонів цих ноутбуків продадуть нашим урядам. Єдиний спосіб досягнення економічних цілей — зниження ціни. Вони знайшли спосіб продажу сили-силенної пристроїв бідним людям. [8]
[ред.] Примітки
- ^ "Nortel to Sponsor ''One Laptop per Child'' Initiative; Sponsorship Helps Bring Technology to Educate Children in Emerging Markets" Business Wire, 14 грудня, 2005.
- ^ "$100 Laptop / OLPC (One Laptop Per Child)" Jim Gettys (MIT's Jim Gettys), 16 грудня, 2005.
- ^ "Quanta cool on contract for $100 laptops" Financial Times, 17 грудня, 2005.
- ^ "The $100 Laptop Moves Closer to Reality" WSJ, 1 грудня, 2005.
- ^ "User talk:Jimbo Wales" Wikipedia, 19 грудня, 2005.
- ^ "The $100 laptop — is it a wind-up?" CNN, 1 грудня, 2005.
- ^ "U.N. Lends Backing to the $100 Laptop" Associated Press, 27 січня, 2006.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
