Магістрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Магістра́т, у XIII—XIX ст. — узагальнена назва (за Магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема, й в Україні)

За саксонською традицією, суд складався із пожиттєво обраних присяжних — шефенів і голови — фогта, а до самоврядування входили ратмани, очолювані бурґомістром (одним або двома).

У Литві, Польщі та в руських (українських) містах, що дістали магдебурзьке право, а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет. Відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У складі М. були війт (очолював М.), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). В західному регіоні, зокрема у Львові, М. існували протягом 1356—80-х рр. 8 ст. В містах Правобережної України-Русі М. виникли в 15—17 ст., в більшості міст Лівобережжя (Стародуб, Чернігів та ін.) — у 1-й пол. 17 ст. На території Слобідської України М. встановилися 1724 р. У 1785 р. на Лівобережній Україні у зв’язку зі створенням міських дум у М. залишилися головним чином судові функції. Повсюдно в містах України М. було поступово ліквідовано починаючи з 60-х рр. 19 ст. в ході здійснення буржуазної судової реформи в Російській імперії.