Любка дволиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Любка дволиста

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
-	Streptophytina
-	Ембріофіти (Embryophyta)
-	Судинні (Tracheophyta)
-	Euphyllophyta
-	Насінні (Spermatophyta)
-	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Орхідні (Orchidaceae)
Підродина:	Orchidoideae
Триба:	Orchideae
Підтриба:	Orchidinae
Рід:	Любка (Platanthera)
Вид:	Любка дволиста

Біноміальна назва

Platanthera bifolia

Лю́бка дволи́ста (лат. Platanthera bifolia L.)

[ред.] Біологічні характеристики

Рослина висотою 25—50 см, з суцільними бульбами, двома майже супротивними еліптичними прикореневими листками на крилатих черешках і довгою рідкою китицею білих запашних квіток на довгому квітконосі. Великі, зеленувато-білі квітки надзвичайно химерної форми, схожі на метеликів. Три пелюстки віночка сходяться біля верхівки, 2 — розпростерті, а третій, язичковидний, звернений донизу (так звана губа), значно більший від інших, відрізняється від них формою. Біля основи він має довгу вигнуту циліндричну шпорку, яка в 1,5—2 рази більша, ніж зав'язь. Плід — коробочка. Насіння, як у всіх орхідних, дуже дрібне, пилувате. Квітки мають чудовий запах, особливо присмерком, коли багато виділяється пахучих речовин; ось чому в деяких місцевостях цю рослину називають ще нічною фіалкою. Цвіте в червні — липні. Росте в заростях чагарників, у тінистих листяних і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях.

[ред.] Походження назви

Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "широкий пиляк". Видова назва означає "дволиста".

Білий колір квіток і сильний запах приваблюють нічних метеликів, які запилюють рослину. Декоративна рослина. Як і всі орхідні, підлягає охороні, занесена до Червоної книги. На Україні росте 2 види любки. У бульбах любки, порівняно невеликих за розміром, нагромаджуються слиз (до 50%), крохмаль (до 30%), декстрин (до 10%), деякі тонізуючі речовини.

[ред.] Застосування

Народна медицина рекомендує бульби любки виснаженим хворим при шлунково-кишкових захворюваннях, кашлі, хворобах зубів, а листя як зовнішнє при наривах. Бульби доцільно використовувати як обволікаючий засіб при отруєні (при цьому уповільнюється всмоктування токсичних сполук).

[ред.] Культивування

Культивується легко. Любку висаджують у пухкий ґрунт, багатий на перегній, у затінку кущів. Вона непогано розростається і щоліта радує нас ніжними квітками і тонким духмяним запахом.