Коновал Пилип
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коновал Пилип (15 вересня, 1888 - †3 червня, 1959) — канадець українського походження, єдиний українець - кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні
Є покровителем Відділення 360 (Відділення Коновала) Королівського Канадського Легіону в Торонто.
Зміст |
[ред.] Героїзм Коновала
Коновалу було 28 років, і він виконував обов'язки капрала в 47му Батальйоні Полку Британської Колумбії Канадських Експедиційних Сил в часі Першої Світової Війни. За виявлений героїзм під час Битви за висоту 70 в Ленсі (Франція) в період від 22-го Серпня до 24 серпня 1917, Пилип Коновал отримав Хрест Вікторії:
| No. 144039 A./Cpl. Filip Konowal, Can. Inf. За видатні відвагу та командування відділенням під час наступу. Перед його відділенням стояло важке завдання зачистки бліндажів та кулеметних гнізд. Під його вправним командуванням відділення успішно придушило будь-який ворожий опір, завдавши ворогові значних втрат. В одному бліндажі він особисто заколов в рукопашному бою трьох ворогів та один атакував сімох інших у воронці, вбивши всіх сімох. Під час наступу, кулемет на правому фланзі стримував просування, завдаючи відділенню значних втрат. Капрал Коновал кинувся вперед та ввірвався в дот, знищив кулеметну залогу та забрав кулемет із собою. Наступного дня він знову самостійно атакував інше кулеметне гніздо, знищив залогу із трьох чоловік, кулемет та дот гранатами. Він один знищив щонайменше шістнадцять ворогів, та доблесно бився протягом двох днів наступу аж до свого важкого поранення. |
(The London Gazette, випуск 30400, 1917.11.23 (4-й додаток, 1917.11.26, p. 12329)
[ред.] Нагороди та почесті
Хрест Вікторії Пилипу Коновалу був особисто вручений Королем Георгом V, разом із званням сержанта. Вручаючи нагороду, Король сказав: Ваш подвиг є одним із найбільш мужніх та героїчних в історії моєї армії. Прийміть мою подяку за нього. ("Your exploit is one of the most daring and heroic in the history of my army. For this, accept my thanks.")
Решта нагород Коновала: Британська Воєнна Медаль (British War Medal ) (1914–1920), Медаль Перемоги (Victory Medal) (1914–1919), Коронаційна Медаль Георга VI (George VI Coronation Medal) (1937), Коронаційна Медаль Єлизавети II (Elizabeth II Coronation Medal) (1953). Також він був представлений до російської медалі Георгіївського Хреста 4-го ступеня.
Королівський Канадський Легіон, відділення 360 (Відділення Коновала) в Торонто зробив його своїм покровителем в 1953. Легіон також сприяв створенню Нагороди Коновала, щорічного навчального ґранту в Канадському Королівському Військовому Коледжі.
Коновал помер в 1959 в Халлі, Квебек, у віці 72 роки. Похований на цвинтарі Нотр-Дам-де-Лурд, в Оттаві, в секції A, могила 502.
В 1996 надголівний камінь на могилі Коновала було замінено на стелу, меморіальні дошки відкрито в таких місцях:
- у приміщенні Пішої Гвадії Генерал-Губернатора в Оттаві
- у Відділенні 360 (Відділення Коновала) Королівського Канадського Легіону в Торонто
- в арсеналі Королівського Вестмінстерського полку (полк Коновала) в Нью Вестмінстер, Британська Колумбія.
- у Меморіальному парку Село Україна, під Дофін, Манітоба.
- у місці народження Коновала, Кудків, Україна, (у 2001р.).
- у Ленсі, Франція, зусиллями відділення №360 Королівського Канадського Легіону м. Торонто та за сприяння муніципалітету Ленса, Асоціації Королівського Вестмінстерського полку та Українсько-Канадської Асоціації Громадських Свобод.
[ред.] Медаль Хрест Вікторії
Канадський Музей Війни (Оттава, Канада) викупив Хрест Вікторії, що належав Коновалу, та інші його медалі в 1969.
Орден був, зі всією очевидністю, вкрадений в 1970х роках, та проданий в антикварну крамницю разом із кількома Гавайськими монетами в середині 1990х. Власник крамниці вважав що орден є підробкою, оскільки напис на ньому: "For Valour", відрізняється від традиційного для Канадських Хрестів Вікторії Pro Valore латиною. Орден було віднайдено коли власник виставив його на торги Jeffrey Hoare Auction House в Лондоні, Онтаріо, в квітні, 2004. Він був вилучений поліцією, та повернутий у Музей Війни 23 серпня 2004, 87 років по часі нагороди.
[ред.] Факти з життя Коновала
Коновал іммігрував в Канаду в 1913, залишивши в Україні дружину та дочку, котрим він обіцяв скоро повернутись. Як і мільйони українців того часу, він сподівався заробити трохи грошей на краще життя, та, коли вибухнула Перша Світова Війна, записався волонтером в оттавський 77-й піхотний батальон, трохи пізніше його було перепризначено в 47й Батальон Британської Колумбії.
На відміну від більшості канадських українців того часу, Коновал походив із Східної України, що на той час перебувала під владою Російської Імперії. Це несподівано йому допомогло, оскільки він був помилково ідентифікований як росіянин: оскільки більшість українців в Канаді того часу походило із Західної України що була під владою Австро-Угорської Імперії, вони вважались "австріяками" та потенційними ворогами. Тисячі українців було інтерновано в Канаді як "посібників ворога" та переміщено до 24-х концентраційних таборів, включаючи жінок та дітей, в період з 1914 до 1920 років.
Госпіталізований в Англії після свого поранення під час битви за Висоту 70, Коновал був призначений асистентом військового атташе посольства Росії в Лондоні (вочевидь, його помилкова ідентифікація як росіянина спричинилась до цього). Його служба на цьому посту мала наслідком його представлення до ордену Св. Георгія 4-го ступеня. Пізніше його було приписано до 1-го Канадського Резервного Батальону, що був частиною Канадського Лісорубного Корпусу (Canadian Forestry Corps), пізніше Канадських Сибірських Експедиційних Сил. Він повернувся у Ванкувер, Британська Колумбія, 20 червня 1919р.
Загалом капрал Коновал відслужив 3 роки та 357 днів в лавах Канадських Експедиційних Сил, як в Європі, так і Сибіру. Повідомляється, що понад 10000 канадських українців також відслужили в Канадських Експедиційних Силах в часі Першої Світової Війни. Уряд короля Георга V вже тоді відзначив, що в Канадському експедиційному корпусі у відсотковому відношенні до національного складу жителів Канади було найбільше саме українців.
Звільнений із почестями із збройних сил, Коновал намагався облаштувати своє післявоєнне життя, але давались взнаки його важкі поранення та психологічна травма нанесена війною. Його перша дружина та дочка зникли безвісти в сталінських концентраційних таборах.
Проживаючи в Оттаві, він заприязнився із майором Мілтоном Фоулером Ґреґґом (Milton Fowler Gregg), також кавалером Хреста Вікторії, командиром Пішої Гвардії Генерал-Губернатора. Той добився щоб Коновала найняли прибиральником в Нижню Палату Парламенту. Робота була хоч і скромна, проте бажана в роки великої економічної депресії, яка захопила Канаду в 1930-х роках. Якось його зауважив при роботі Прем'єр-міністр Канади Вільям Лайон Маккензі Кінґ і особисто назначив Коновала особливим наглядачем кімнати 416 – бюро прем'єр-міністра. На цій посаді Коновал пропрацював до своєї смерті.
Хоробрість Конвала вдруге було відмічено у часі королівського візиту в 1939 р. Король Георг VI подав йому руку під час церемонії посвячення Національного Воєнного Меморіалу в Оттаві, також його було нагороджено коронаційною медаллю.
В 1956 році газета Ottawa Citizen взяла в нього інтерв'ю. На запитання, як він ставиться до необхідності працювати прибиральником, Коновал відповів: "Я прибирав бруд в Європі із рушницею, а тут я його прибираю шваброю". На запитання, що було справжньою причиною його дій, що принесли йому Хрест Вікторії, він відповів: "Я мав так задосить стояння в траншеях по пояс в воді, що я сказав до себе: до пекла це все; та розпочав свою війну з німецькою армією. Мій капітан намагався мене застрелити, бо він вирішив що я став дезертиром."
[ред.] Посилання
- Luciuk, Lubomyr Y. & Sorobey, Ron. (2000). Konowal: a Canadian Hero, 2nd ed. Kingston, Ontario: Kashtan Press for the Royal Canadian Legion Branch 360. ISBN 1-896354-24-6.
[ред.] Інші Інтернет сайти по темі
 |
Ця стаття належить до вибраних статей за результатами голосування . |
