Ендіміон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЕНДІМІО́Н (гр. Endymion) надзвичайно вродливий юнак (пастух або мисливець), якого Зевс узяв на небо; запалав коханням до Гери, за що Громовержець покарав його вічним сном. За іншою версією, Е. приспала Селена, щоб поцілувати вродливого юнака, якого покохала. Ще одна версія розповідає, що Селена благала Зевса виконати будь-яке бажання Е., і той випросив собі вічний сон з безсмертям і юністю. М. Мюллер в Е. вбачає Сонце, яке під кінець ночі зустрічається з Місяцем — Селеною. Культ Е. існував в Еліді й Карії. За елейським міфом, від Е. Селена народила 50 дочок. Міф про Е. пояснювали порізному: його вважали генієм ночі, уособленням смерті. 50 Е. дочок ототожнювали з 50 місяцями, що входили до чотирирічного проміжку між Олімп ійськими іграми. Образ заснулого Е. зустрічається в мистецтві (Ф. Щедрін та ін.).
Сон Е. — синонім тривалого сну.
