Гірчак зміїний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
?
Гірчак зміїний |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Біологічна класифікація | ||||||
|
||||||
|
|
||||||
| Polygonum bistorta L. |
||||||
|
|
Гірча́к змії́ний (лат. Polygonum bistorta L.)
Зміст |
[ред.] Ботанічні характеристики
Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30—100 см. Кореневище гадюкувато-зігнуте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Прикореневі листки з довгими крилатими черешками, знизу сіруваті, стеблове листя з розтрубами, всі листки загострені. Суцвіття — густий колос на вершку стебла, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка. Цвіте з кінця травня до середини липня.
[ред.] Поширення
Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.
[ред.] Медичне застосування
З лікувальною метою використовують кореневище. Воно містить 15—20% дубильних речовин, 0,5% галової кислоти, 0,45% глюкози, парарабін, 30% крохмалю, 10% білкових речовин, барвники, каротин, вітамін С. Замінює імпортну ратану.
[ред.] Застосування у народній медицині
В народній медицині кореневища відомі як сильно в'яжучий засіб. Застосовується при поносах всередину і для промивань. Рідкий екстракт призначається по 30—40 капель на прийом, відвар (15—20 г на 200 г води) — по столовій ложці 3—4 рази на день. Крім того, в народній медицині використовують кореневище як в'яжучий засіб при лікуванні ран, кровотеч, чиряків, при захворюванні сечового міхура.
При каменях жовчного і сечового міхурів п'ють відвар з кореневища (20 г на 1 л води, варять 15 хв), п'ють 0,5 склянки три рази в день.
