Глаголиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дощечка з текстом, написаним глаголицею

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов’янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ в 862-863 році для запису священних біблійних текстів на слов’янській мові, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.

Зазвичай говорять про два види глаголиці: більш древню «круглу», також відому як болгарська, і більш пізню «ламану», хорватську, яка обмежено використовується в богослужінні до нашого часу. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.

Зміст

1 Гіпотези виникнення глаголиці
2 Літери глаголиці
3 Зображення тексту, написаного глаголицею
4 Глаголиця на сучасних банкнотах
5 Посилання

[ред.] Гіпотези виникнення глаголиці

Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найбільш ймовірно, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов’янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов’янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов’яни використовували для письма «риски і різи». Крім того Кирило, ще до створення азбуки, знаходив слов’янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. Найбільш імовірно, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов’янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву.

Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов’янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Щоб захистити слов’янські книги і могла бути створена глаголиця — азбука, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. Літери глаголиці виглядають більш штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.

[ред.] Літери глаголиці

Малюнок	смвол в Unicode	Церковнослов'янська назва	Звук	Припущення щодо оригіналу	Нащадок в сучасних кирилічних алфавітах
	Ⰰ	Аз	/а/	Символ хреста або Гебрейська Алеф א	(А а) A
	Ⰱ	Букі	/б/	Невідомо;	(Б б) Бе
	Ⰲ	Веді	/в/	Можливо з латинської ‹V›	(В в) Ве
	Ⰳ	Ґлаґоль	/ґ/	(Γ γ) Грецька Гамма	(Г г) Ге; (Ґ ґ) Ґе (українська)
	Ⰴ	Добро	/д/	(Δ δ) Грецька Дельта	(Д д) Де
	Ⰵ	Єсть	/є/	Можливо Самаритянська /гe/	(Е е) Е (кириліч.); також літери (Э э) Э і (Є є) Є
	Ⰶ	Живете	/ж/	Можливо Коптська жанжа (Ϫϫ)	(Ж ж) Же
	Ⰷ	Зело	/дз/	Можливо Грецька Сігма (Ϛ ϛ)	(Ѕ ѕ) Македонська Дзе; (Џ џ) Сербська Дзе
	Ⰸ	Земля	/з/	(Θ θ) Варіант Грецької Тети	(З з) Зе
,	Ⰺ, Ⰹ	Іже	/і, й/	(Ι ι) Грецька Йота з dieresis	(И и) И (кириліч.); також (Й й) Йот
	Ⰻ	I (десятичне I)	/і, й/	Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника	(І і) І (укр., біл.); також (Ї, ї) Ї (укр.)
	Ⰼ	Дерв	/тш/, /дж/	Невідомо	(Ћ ћ) Сербська Тше; (Ђ ђ) Сербська Дже
	Ⰽ	Како	/к/	З гебрейської Qof ק	(К к) Ка
	Ⰾ	Люди	/л, ль/	(Λ λ) Грецька Лямбда	(Л л) Ел
	Ⰿ	Мисліте	/м/	(Μ μ) Грецька Мю	(М м) Ем
	Ⱀ	Наш	/н, ɲ/	Невідомо	(Н н) Ен; також (Њ, њ) Сербська Ньє
	Ⱁ	Он	/о/	Невідомо	(О о) О
	Ⱂ	Покой	/п/	(Π π) Грецька Пі	(П п) Пе
	Ⱃ	Рци	/р/	(Ρ ρ) Грецька Ро	(Р р) Ер
	Ⱄ	Слово	/с/	Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника	(С с) Ес
	Ⱅ	Твердо	/т/	(Τ τ) Грецька Тау	(Т т) Те
	Ⱆ	Ук	/u/	Ліґатура з Он і Іжиця	(У у) У
	Ⱇ	Ферт	/ф/	(Φ φ) Грецька Фі	(Ф ф) Еф
	Ⱈ	Хер	/х/	Невідомо, можливо поєднання /g/ і латинської літери h	(Х х) Ха
	Ⱉ	От, Омега	/о/	Ліґатура з Он зі своїм оберненим зображенням	(Ѿ ѿ) От (застаріла)
	Ⱋ	Шта	/ʃt/, /щ/, /шт/	Ліґатура з Ша і Черв (або з Твердо, що менш ймовірно)	(Щ щ) Ща
	Ⱌ	Ци	/ц/	(ץ) Гебрейська Цаде, остаточна форма	(Ц ц) Це
	Ⱍ	Черв	/ʧ/, /ч/	(צ) Гебрейська Цаде, не остаточна форма	(Ч ч) Че
	Ⱎ	Ша	/ʃ/, /ш/	(ש) Гебрейська Шін ש	(Ш ш) Ша
	Ⱏ	Єр	/ɯ/	Можливо модифікована Он	(Ъ ъ) твердий знак
	ⰟⰊ	Єри	/ɨ/, /ы/	Ліґатура, див. примітки під таблицею	(Ы ы) Ы, Єри
	Ⱐ	Єрь	/ɘ/	Можливо модифікована Он	(Ь ь) м'який знак
	Ⱑ	Ять	/æ/, /jɑ/, /є/, /ье/, /йо/, /ьо/	Можливо ліґатура з Грецьких E+I	(Ѣ ѣ) Ять (вилучена з російської мови в 1917–1918, з болгарської в 1945)
	Ⱖ		/jɛ/, /йе/		(Ѥ ѥ) Е йотоване (гіпотетична форма)
	Ⱓ	Ю	/ju/, /ю/	Спрощена ліґатура ІО	(Ю ю) Ю
	Ⱔ	Ен, Я, Юс Малий	/ɛ̃/, /я/		(Ѧ ѧ) Юс Малий, літера (Я я) Я
	Ⱗ	Єнс, Юс малий йотований	/jɛ̃/		(Ѩ ѩ) Юс Малий йотований (застаріла)
	Ⱘ	Онс, Юс великий	/ɔ̃/		(Ѫ ѫ) Юс великий (вилучений з болгарської мови в 1945)
	Ⱙ	Йонс, Юс великий йотований	/jɔ̃/		(Ѭ ѭ) Юс великий йотований (вилучений з болгарської мови в 1910s)
	Ⱚ	Фіта	/θ/	(Θ θ) Грецька Тета	(Ѳ ѳ) Фіта (вилучена з російської мови в 1917–1918)
	Ⱛ	Іжиця	/ʏ/, /i/	Ліґатура з Іже і Єр	(Ѵ ѵ) Іжиця (офіційно вилучена з російської мови в 1917–1918)

[ред.] Зображення тексту, написаного глаголицею

Древній глаголічний рукопис початку X століття. Сторінка з київських глаголічних листів

[ред.] Глаголиця на сучасних банкнотах

У вересні 2004-го року в обігу з'явились нові українські двогривенні банкноти. На зворотному боці під заголовком «Правда руська» можна побачити текст глаголицею: