Валентність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валентністю хімічного елементу називають властивість його атомів приєднувати до себе або заміщувати в сполуках певну кількість атомів іншого елементу. Валентність елементів проявляється тільки при утворенні сполук з іншими елементами. Валентність завжди виражається цілим числом і може приймати чисельне значення від 1 до 8. У простих речовинах валентність атомів приймається рівною нулю.
Мірою валентності елементу є кількість атомів водню (або іншого одновалентного елементу), яку атом даного елементу може приєднати чи замістити. Так, у сполуках HCl, H2O і NН3 хлор є одновалентним, кисень — двовалентним, а азот — тривалентним, бо вони сполучені відповідно з одним, двома і трьома атомами водню.
Валентність елементу можна визначати не тільки за формулою його сполуки з воднем, а й з іншими елементами, валентність яких відома. Наприклад, у сполуках NaCl, MgCl2 і AlCl3 натрій є одновалентним, магній — двовалентним, а алюміній — тривалентним, бо вони сполучені відповідно з одним, двома і трьома атомами одновалентного хлору.
Деякі елементи мають сталу валентність, а деякі — змінну. Наприклад, водень, натрій і калій у своїх сполуках бувають тільки одновалентні, кальцій, барій, магній, цинк і кисень — тільки двовалентні, а бор і алюміній — тільки тривалентні. Більшість же хімічних елементів мають змінну валентність. Так, мідь може бути одновалентна (CuCl) і двовалентна (CuCl2), залізо — двовалентне (FeCl2) і тривалентне (FeCl3), вуглець — двовалентний (CO) і чотиривалентний (CO2), сірка — чотиривалентна (SO2) і шестивалентна (SO3) і т. д.
Що стосується природи валентності, тобто природи тих сил, які обумовлюють собою хімічний зв'язок атомів у молекулах, то вона довгий час залишалася невідомою. Лише коли стала відома будова атомів, з'явилися теорії, які пояснювали причину різної валентності хімічних елементів і природу хімічного зв'язку їх атомів. Найважливішими з цих теорій є теорія про електровалентний, або іонний, хімічний зв'язок і теорія про ковалентний, або атомний, хімічний зв'язок.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
