Бурштин (смола)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бурштин | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | {{{Клас}}} |
| Хімічна формула | C10H16O+(H2S |
| Ідентифікація | |
| Колір | |
| Форма кристалів | |
| Сингонія | |
| Кліваж | |
| Спайність | |
| Твердість за шкалою Мооса | 2 — 2,5 |
| Блиск | до матового |
| Прозорість | {{{Прозорість}}} |
| Колір риски | |
| Питома вага | г/см³ |
| Розчинність | |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Індекс заломлювання | |
| Подвійна рефракція | {{{Подвійна рефракція}}} |
| Плеохроїзм | |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | {{{Дисперсія}}} |
| Інші властивості | |
| Фазові переходи | {{{Фазові переходи}}} |
| Плавкість | |
| Хімічні властивості | {{{Хімічні властивості}}} |
| Подібні мінерали | {{{Подібні мінерали}}} |
| Радіоактивність | {{{Радіоактивність}}} |
| Магнетизм | {{{Магнетизм}}} |
| Особливі характеристики | {{{Особливості}}} |
Буршти́н
Буршти́нова руда́ — природне мінеральне утворення, що містить бурштин у концентрації достатній та у формі доступній для його промислового видобутку, вилучення й використання.
[ред.] З історії
У давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав він із Скитії, де добували його по берегах річок. Був поширеним сереж єгиптян, римлян та греків. У 13 ст. терторія Прусії підлягала мечоносцям, як поставили монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом пруські курфюрсти ввели «янтарну регалію», згідно з якою весь добутий бурштин належало віддавати властям. У Прусії діяли спеціальні «янтарні суди», які осуджували тих, хто дозволив привласнити собі шматок бурштину. Першу майстерню з виготовлення бурштину у Кенігсберґу засновано наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, шкатулки, серги, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст. Від 70-х рр. 19 ст. бурштин починають добувати промисловим способом.
