Бурштин (смола)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бурштин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Клас мінералу | {{{Клас}}} |
Хімічна формула | C10H16O+(H2S |
Ідентифікація | |
Колір | |
Форма кристалів | |
Сингонія | |
Кліваж | |
Спайність | |
Твердість за шкалою Мооса | 2 — 2,5 |
Блиск | до матового |
Прозорість | {{{Прозорість}}} |
Колір риски | |
Питома вага | г/см³ |
Розчинність | |
Оптичні властивості кристалів | |
Індекс заломлювання | |
Подвійна рефракція | {{{Подвійна рефракція}}} |
Плеохроїзм | |
Кут/Дисперсія оптичних осей | {{{Дисперсія}}} |
Інші властивості | |
Фазові переходи | {{{Фазові переходи}}} |
Плавкість | |
Хімічні властивості | {{{Хімічні властивості}}} |
Подібні мінерали | {{{Подібні мінерали}}} |
Радіоактивність | {{{Радіоактивність}}} |
Магнетизм | {{{Магнетизм}}} |
Особливі характеристики | {{{Особливості}}} |
Буршти́н
Буршти́нова руда́ — природне мінеральне утворення, що містить бурштин у концентрації достатній та у формі доступній для його промислового видобутку, вилучення й використання.
[ред.] З історії
У давнину цим каменем торгували фінікійці, поступав він із Скитії, де добували його по берегах річок. Був поширеним сереж єгиптян, римлян та греків. У 13 ст. терторія Прусії підлягала мечоносцям, як поставили монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом пруські курфюрсти ввели «янтарну регалію», згідно з якою весь добутий бурштин належало віддавати властям. У Прусії діяли спеціальні «янтарні суди», які осуджували тих, хто дозволив привласнити собі шматок бурштину. Першу майстерню з виготовлення бурштину у Кенігсберґу засновано наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, шкатулки, серги, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст. Від 70-х рр. 19 ст. бурштин починають добувати промисловим способом.