Аналоговий комп'ютер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ана́логовий комп'ю́тер — обчислювальний пристрій, сконструйований для моделювання певних співвідношень між неперервнозмінними фізичними величинами (машинними змінними) і виконання обчислень за допомогою зміни електричної напруги і струму (на відміну від цифрових комп'ютерів, що працюють з постійними величинами). Аналогові комп'ютери працюють у режимі реального часу і тому використовуються для спостереження і керування іншими подіями по мірі їх виникнення.
Див. також: Квантовий комп'ютер.