Іспанська кухня
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іспанська кухня поділяється на регіональні кухні. І кожна з них має свої особливості. Адже вони напряму залежать від того, які продукти використовуються для приготування страв.
Зміст |
[ред.] Загальні особливості
Іспанія - півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія - гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут - свої продукти. Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії. В іспанській кухні дуже мало молочних продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на маслиновій олії. Вершкова олія для приготування їжі не використовується. Це є іспанською особливістю. Іншими загальними ознаками іспанської кухні є вживання яєчних десертів та виключно білого пшеничного хліба.
Якщо казати про особливості, які поєднують іспанську кухню з іншими національними кухнями, то іспанці вважають, що з італійцями їх поєднує використання для приготування страв маслинової олії, а з німецькою - присутність у меню страв зі свинини.
[ред.] Історія
З огляду на історію іспанського народу, необхідно вести мову про кухню щоденну і кухню святкову. Треба враховувати, що історично була їжа, яку вживали прості селяни, і їжа, яку готували багатим людям.
Майже 40 років тому основною їжею простого народу на більшій частині іспанської території була квасоля, різновид бобових. Найпоширеніша страва - печеня з квасолі і шматочків м'яса свинини - у різних регіонах країни називалася по різному. Залежно від того, скільки грошей було на цей час у родини, готувалися різні ковбаси. На Середземноморському узбережжі - усім відома паелья. Раніше селяни готували рис з тим, що мали в домі. У центральній частині з овочами. Рибалки - з рибою, яку самі ловили. Зараз існують супермаркети холодильники, морозильники. І які завгодно інгредієнти.
Іспанська кухня протягом сторіч перетерплювала зміни. На неї впливали рімлянє й маври, пізніше - Новий Світ. Саме з Америки вона сприйняла деякі найважливіші види овочів або пряностей, зокрема, помідори, солодкий перець, гострий перець чилі й насамперед - картоплю. Істотні зміни з'явилися навіть і після Другої світової війни, коли багато районів Іспанії стали улюбленим місцем відпустки німецьких туристів. У деяких центрах туризму згодом стали подавати страви, які являли собою посередню комбінацію вітчизняної й німецької кухні.
Споконвічна іспанська кухня в сутності по-крєстьянскі проста. Її основою є цибуля, часник, солодкий перець і зелень. Пряності застосовуються помірковано, зате шафран - рясно. До найбільш популярним ставляться страви "в одному горщику" (одне блюдо на перше й друге), тобто їжа селянського походження, що одночасно свідчить, що населення було відносно бідним. Із всіх середземноморских країн в Іспанії, як ніде, надають найбільшого значення готуванню вечері. Карта меню в ресторанах пропонує всього кілька блюд на обід, зате на вечерю можна вибирати з незліченної безлічі блюд і закусок. На обід іспанці не витрачають багато часу, але за вечерею ніхто не поспішає. В Іспанії нерідко сідають вечеряти тільки близько 22 годин вечора.
[ред.] Страви
[ред.] Закуски
Перерва між скромним обідом і вечерею занадто тривалий, тому на схилі дня подаються різноманітні закуски "на один зуб", називані Тапас. Це можуть бути традиційні оливки, тонкі скибочки шинки або морських рачків, засмажені в клярє. Тапас запивають червоним вином або хересом (іспанське десертне вино), що і в себе на батьківщині коштує набагато дорожче. Тапас, називані також ПІНЧОС, не тотожні закускам, які подаються на початку вечері. Вони звичайно подаються по французькому зразку як проміжне блюдо: мариновані овочі, анчоуси, сардини, часникова ковбаса, молюски, тунець або салат з тунцем, коктейль із крабів, диня.
[ред.] Супи
Наступним блюдом, як правило, служить суп-крем, наприклад, манний суп-крем з мигдалем. У жарка пора року подається й андалузький сильно охолоджений ГАСПАЧО із протертих помідорів, огірка, маслинового масла й пряностей. Дуже популярний також рибний суп БОУЛАВІСА, що одержав поширення з району навколо Сан-Сєбастьяна й досить нагадує марсельський рибний суп БУЙАБЄС, так само як і смачний суп з молюсків.
Суп-Крем по смаку схожий на наші заправні супи, особливо популярний часниковий суп. Як і в Італії, після супу тут теж нерідко треба проміжна фірмова закуска з макаронних виробів або тушковані овочі без гарніру. У цьому випадку до другого овочі вже не подають. Як закуска або друге блюдо іспанці люблять страви з раків. При достатній кількості свіжої риби улюбленою закускою вважається сушена тріска. Споживання сушеної риби іспанці перейняли від норвезьких мореплавців, які сушили рибу про запас або на продаж.
[ред.] М'ясо
М'ясне друге блюдо звичайно буває тушкованим або смаженим у грилі. Поряд з яловичиною, телятиною, свининою й молодою бараниною в іспанців користуються популярністю й блюда з домашнього птаха. Куряче м'ясо входить до складу знаменитої ПАЕЛЬІ. Одне з національних м'ясних блюд ПУЧЄРО готується з окосту, нуту (баранячого гороху) і часникової ковбаси ЧОРІСО. До цього блюда подають галушки зі шпику, окосту, часнику, посипані зеленню петрушки. В Іспанії найчастіше на гарнір подають рис, а також картоплю.
[ред.] Десерт
З десертів популярним є карамельний пудинг. Іспанці люблять дуже солодкі пироги з начинкою з мигдального крему, що, найімовірніше, вони успадкували від своїх мавританських предків. Сир наприкінці трапези подається лише зрідка. Хоча Іспанія по площі є найбільшим виробником винограду, на обсязі продукції виноробства це не позначається. Виробництву якісних вин велика увага стала приділятися тільки в останні роки. Марочні іспанські вина витримають порівняння й з французькими.
[ред.] Типові страви
Сучасна іспанська кухня різноманітна, своєрідна і неповторна. Її визначальними елементами - суто іспанськими стравами - є хамон та паелья. Зазвичай іспанці спочатку їдять хамон, а потім паелью.
[ред.] Хамон
Хамон (свиняча нога) - іспанська вишукана їжа, найкращий делікатес. В народі говорять, що найпростіше в іспанській кухні це - з'їсти хамон і запити його червоним вином. Адже приготування хамона - майже національний міф. Головне, щоб тварина, з якої готується страва, багато бігала і харчувалася жолудями з дуба, який не втрачає листя (на такому дереві плоди дуже смачні та солодкі). Мешканці гірських районів Іспанії підвішують хамон сирим у холодному сухому місці, де він в'ялиться майже без солі. А в місцевостях з вологим кліматом спершу потрібно його добре засолити або підкоптити.
Звичайний хамон промисловим способом виготовляють на фермах. Він виходить досить смачний і його дають дітям на бутерброди. В Іспанії він продається у кожному супермаркеті. Зазвичай купують вже нарізаний хамон по 100-300 грамів, адже його вартість до 50 євро за кг.
Але справжній добрий хамон, який коштує від 100 євро за кілограм, купується тільки на свято. І не на кожне свято, а на дуже особливе. Його нарізають на блюдо разом з сиром і креветками. Іноді вартість цілої ноги (хамона) становить вартість автомобіля.
[ред.] Паелья
Паелью готують з рису, додаючи різні інгредієнти. Паелья може бути м'ясна чи рибна. Але у кожного кулінара є свій спосіб її приготування.
Раніше традиційно це була "недільна їжа", адже паелью треба їсти разом, її не можна залишати на потім. В деяких регіонах Іспанії і досі у вихідні дні за столом збирається вся родина, навіть двоюрідні, троюрідні родичі, друзі, і не лише для того, щоб обмінятися новинами, а й щоб приготувати і посмакувати традиційною паельєю.
Приготування паельї - невелике свято. Обов'язково має бути один кухар, який готує страву, і публіка, яка дає поради. Приготування страви може зайняти кілька годин.
[ред.] Інші
- Тортілья - омлети, типово з картоплею
- Гаспачо - холодний суп з помідорів
[ред.] Регіональні особливості
[ред.] Північна кухня
Для півночі характерні страви з тунця та різноманітних морепродуктів. Там досить сухий клімат і багато річок, тому мешканці цього регіону мають можливість вирощувати багато овочів.
В Астурії готовлять фабаду (страву з квасолі), і чудові місцеві сири і сидр. Кантабрія пропонує велику кількість страв з дарів моря і гір і продуктів високої якості, як наприклад, яловичина, анчоуси і молочні продукти. Різні види молюсків, форель, сардини і страва з рису зі свіжим лососем (arroz santanderino). У Країні Басків поширена сезонна кухня, своєрідна сімейна кулінарія з власними стравами, наприклад, мармитако (картопля з макреллю) і чангурро (молюски з крабами). Особливою популярністю користуються тріска в часниковому соусі (bacalao al pil-pil) або по-біскайському, плавці морської щуки (kokotxas), величезні котлети з яловичини на грилі (chuletones de buey) і мальки вугра - вважаються одними з неперевершених іспанських страв.
Серед особливостей кухні Галісії - поті, калдейрадас, восьминіг, молочні продукти і кондитерські вироби, варений восьминіг (pulpo a feira), свинячі ніжки з листям брукви (lacon con grelos), риба мерлан, тушкована в глиняному горщику (merluza a la gallega).
[ред.] Кухня центральної Іспанії
У центральній частині Іспанії буває холодно, подекуди трапляється справжня зима, але не така, як в Україні, і там взагалі не буває дощів. Основні продукти харчування тут - свинина і різноманітні бобові культури. Традиційною стравою мешканців центральної частини Іспанії є ягня або молочне порося, засмажене у величезній печі.
У Піренейській зоні славиться соус чилі "чиліндрон" - соус з томатів, перцю і цибулі. Арагон пропонує нам нескінченну розмаїтість страв з цим чудовим соусом. З ним готують, наприклад, курку (polio al chilindron), куріпку (perdiz) або баранину (cordero). Також чудова шинка з Теруеля. Розмаїтість і багатство - два влучні визначення для простої, багатої і натуральної їжі в Ла Ріоху і Наваррі, гурмани цінують соуси і гарніри з овочів. Для фруктів і зелені тутешні родючі долини - просто рай, а вирощені тут спаржа, перець, огірки, часник, а також персики і груші користуються заслуженою славою завдяки своїй якості.
[ред.] Середземноморська кухня
Каталонія має тісні зв'язки з Південною Францією й Італією, тому фантазія каталонських кухарів не має меж. Основу багатьох головних страв складає один з чотирьох соусів: софріто (sofrito, з часнику, цибулі, томатів, перцю і зелені), самфаїна (samfaina, з томатів, перцю і баклажанів), пікада (picada, з часнику, зелені і смаженого мигдалю) і, нарешті, алі-олі (ali-oli) з часнику з маслиновою олією). Одна з улюблених страв - печеня ("касуела"). Популярні тут густа й ароматна юшка з морського чорта (suquet de peix), смажені свинячі ковбаски з білою квасолею в киплячому свинячому салі (mongetes amb botifarra), а також рагу зі свинячої голови і свинячих ніжок (cap-i-pota).
Значними особливостями і контрастами відрізняється також валенсійська кухня, у якій типово середземноморські страви - риба, овочі і фрукти - сполучаються зі стравами, що готуються в районах Центрального плато Месета, - тушкованими овочами і тушкованою дичиною.
Характерною рисою кухні Мурсії також є використання дарів моря і землі під впливом змішування культур, серед її оригінальних страв особливо цінується "кальдеро" або особливо приготовлений мал.
Балеарські острови є батьківщиною кулінарних виробів, що поширилися потім по всьому світу. У першу чергу варто назвати майонез, батьківщина якого місто Маон на острові Менорка. На Майорці славляться "енсаймадас" - легкі булочки з тіста - і чудова ковбаса "собрасада".
