Шосейні шляхи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шосейні шляхи, мощені дороги з твердим асфальтовим або бетоновим покриттям, використовуються для автомобільного, автобусного та вантажного транспорту. Шосейна мережа в УССР порівняно з країнами Зах. Европи та Півн. Америки невелика, також нижча у порівнянні з Евр. частиною СССР (40 км в СССР і 35 км в УССР на 10 тис. населення).

Ш. ш. на Україні почали інтенсивно розбудовуватися тільки з 1970-их pp.; тепер вони сполучають всі районові центри УССР. Цей розвиток безпосередньо зв'язаний зі збільшенням виробництва автомобільної пром-сти й машинобудування.

Питома вага Ш. ш. у перевезенні вантажів лишається й надалі досить невеликою (б. 20% всіх перевезень) у порівнянні з країнами Зах. Европи (60% всіх перевезень) і Півн. Америки (75% всіх перевезень). Це слід пояснити не тільки нестачею ПІ. ІІІ., але також і дуже скромною довжиною сер. перевезень (20 км у 1980-их pp.). Протягом 1970 — 84 pp. заг. довжина шляхів скоротилася на 74 тис. км (переважно малопроїздних ґрунтових шляхів), які економічно себе не виправдують для пасажирського транспорту та вантажних перевезень. Разом з тим довжина доріг з твердим підґрунтям збільшилася на понад 95 тис. км, але вони переважно утримуються в досить поганому стані. Тому на частку автомобільного транспорту припадає бл. 70% витрат на перевіз пасажирів і більше як 50% витрат на перевіз вантажів у порівнянні до всіх видів транспорту в УССР. У загальному кошти перевезень автотранспортом на Україні дорівнюють 35% або і більше собівартости товарів, тоді як подібний показник для більшости країн Зах. не перевищує 6 — 10% собівартости перевезених товарів. Наприклад, кошти перевезень цукрового буряка становлять бл. 14% ціни, сплачуваної колгоспникам; подібне становище з перевезенням ін. продуктів сіль. госп-ва. Перевезення виробів машинобудування становлять бл. 30 — 45% їх собівартости, тобто майже в чотири рази більші від подібних витрат на Зах. Слід ще додати, що, починаючи з 1946, автомобільний транспорт заг. вжитку підпорядковано мін-ву автомобільного транспорту УССР, а вантажний транспорт децентралізований і належить до компетенцій бл. 60 різних союзних, союзно-респ. і респ. мін-в та орг-цій.

Гол. маґістралі на Україні: автошляхи Київ—Москва, Київ — Харків — Ростов, Москва — Харків — Симферопіль, Київ — Рівне — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк, Ленінград — Київ — Одеса, Житомир — Кам'янець Подільський та Львів—Чернівці. Досліди в ділянці Ш. ш. ведуться у Держ. автомобільно-дорожному наук.-дослідному ін-ті у Києві з філіями у Дніпропетровському, Одесі, Львові і Симферополі.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства
Шафиркин В. Координация транспорта и планирование грузовых перевозок. М. 1966;
Вопросы развития автомобильного транспорта. М. 1971;
Столбовой В. Транспорт Украинской ССР. К. 1971;
Пути и методы улучшения организации и качества перевозок пассажиров автотранспортом УССР. К. 1976;
Проблемы развития транепорта Украинской ССР. К. 1977; Повышение эффективности работы транспорта Украинской ССР. К. 1979.