Хортиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Супутниковий знімок Хортиці

Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця витягнута із північ-заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.

[ред.] Природа

З геологічної точки зору, Хортиця являє собою частину Українського кристалічного щита. Доліна Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпрогесу русло Дніпра перетинало дев'ять порогів. Безпосередньо біля о. Хортиці не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості. Хортиця й прилягаючі до неї острови оголошені геологічним заказником «Дніпровські пороги».

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 млн. років, у першу чергу – граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі висотою 40-50 м, що спадають до півдня.

Зображення:Kovyl.jpg

Ковила

Флора Хортиці нараховує більше 1000 видів вищих рослин, з яких 15% є ендеміками. На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні групування істотно відрізняються від материкових.

[ред.] Історія

Неолітичне капище (реконструкція)

Людина з'явилася на острові ще в епоху палеоліту й мезоліту, але перші істотні досліджені поселення належать до епохи бронзи (III-II тис. до н.е.), від яких залишилися численні поховання, городища й культові спорудження.

Завдяки стратегічному положенню Хортиця мала багате історичне минуле. Константин VII Багрянородний згадує в середині 10 ст. Xортицю у творі «De administrando imperio» як острів св. Григорія.

По легенді, 972 року біля Дніпрових порогів загинув у боротьбі з печенігами князь Святослав Ігоревич, повертаючись із походу на Константинополь.

1103 руські князі на чолі з Святополком Ізяславичем зійшлися на Хортиці перед походом на половців (Іпатський літопис).

Також 1224 року українські князі зустрілися на нараду на Xортиці перед битвою з татарами.

Північна скеляста частина Хортиці й ДніпроГЕС

Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.

10 км на північ від Xортиці, на острові Мала Xортиця у 1550-х pp. князь Дмитро Вишневецький-Байда збудував твердиню. У січні 1557 рр. турецько-татарські війська напали на неї і згодом зруйнували.

У 1596-1648 рр. з короткими перервами на Xортиці перебувала залога реєстрових козаків; звідти починали повстанські походи Тарас Федорович-Трясило (1630), Іван Сулима (1635). Богдан Хмельницький 1648 розгромив на Xортиці польську залогу.

У 1660-1670-х pp. Xортиця була військовою базою Івана Сірка.

До зруйнування Січі (1775) Xортиця належала до володінь Запорізької Січі. Під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр. на Xортиці збудовано укріплення, залишки яких збереглися.

Острів Xортиця є тепер державним історико-культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорозького козацтва.