Хлороводень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хлороводень (HCl) — безбарвний задушливий газ з різким запахом.

Температура розплавлення: −115 °C (158 K), температура кипіння: −85 °C (188 K), молекулярна маса — 70,9 а. о. м

У лабораторних умовах хлороводень одержують при дії концентрованої сульфатної кислоти на хлорид натрію при сильному нагріванні:

2NaCl + Н₂SO₄ = NaSO₄ + 2HCl ↑

У промисловості його добувають звичайно спалюванням водню в атмосфері хлору у спеціальних пальниках:

H₂ + Cl₂ = 2HCl

Цілком сухий HCl не проводить електричного струму і майже не діє на метали. На повітрі він «димить» внаслідок утворення дрібненьких крапель туману з парами води. У воді дуже добре розчиняється. В одному об'ємі води може розчинитися до 500 об'ємів HCl. Розчин хлороводню у воді називають хлоридною, або соляною, кислотою.

Поява кислотних властивостей хлороводню в розчині обумовлюється тим, що полярна будова молекул HCl під впливом дуже полярних молекул води переходить в іонну, внаслідок чого молекули хлориду водню у розчині дисоціюють: