Староство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Старо́ство — адміністративно-територіальна і господарська одиниця:

1. Адміністративно-територіальна і господарська одиниця в державних володіннях у середньовічній Польщі, Великому князівстві Литовському та на загарбаних ними українських і білоруських землях. До складу С. входили одне і більше міст та містечок й кілька сіл. С. надавали вищим урядовцям (магнатам, багатій шляхті) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота влади, за винятком права надавання привілеїв.

На Правобережній Україні Білоцерківське староство належало кн. Костянтину Острозькому, а згодом його синові Янушу, Корсунське староство з кінця XVI ст. перебувало в руках Даниловичів, Житомирське — тривалий час належало князям Заславським і т. д. Широко практикувалася прижиттєва уступка права на старостинський уряд синам. Так 1638 р. кн. Вишневецький Костянтин уступив право на Черкаське староство своєму синові Олександру (Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim księstwie Litewskim w XV—XVI wieku.— Warszawa, 1887.— S. 371). На Україні, де опір середньої шляхти магнатам не був таким організованим і послідовним, як в інших регіонах Речі Посполитої, процвітала практика зосередження в одних руках багатьох державних урядів і староств.

у 30—40 роки XVII ст. існували Білоцерківське, Богуславське, Гадяцьке (утворене 1634 р.), Житомирське, Канівське, Корсунське, Любецьке, Овруцьке, Остерське, Переяславське, Черкаське староства.

2. У західноукраїнських землях, що з кін. 18 ст. знаходились у складі Австрійської імперії, а у 1918—39 Польщі, очолюване старостою повітове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території повіту. Апарат управління С. складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (т.зв. адміністративно-каральна юстиція), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тис. злотих. Другорядне положення в апараті повітових С. займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу.