Серадела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сераде́ла (лат. Ornithopus sativus Broth.), однорічна кормова рослина родини стручкових, медонос. У культурі з поч. 20 в. Використовується на сіно, зелений корм, силос і зелене добриво. На Україні поширена перев. на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся; пересічна врожайність зеленої маси 8 — 12 т з 1 га.

Зелена маса серадели облистнена, ніжна, охоче поїдається всіма видами тварин. У 100 кг зеленої маси міститься 17-20 к.о., в 100 кг сіна - 48-50 к.о. і 16-17% протеїну. Після скошування швидко відростає. Добре переносить витоптування тваринами, тому використовують як пасовищну траву. Можна згодовувати тваринам у чистому вигляді, оскільки не призводить до захворювання на тимпанію (здуття).

[ред.] Медоносні властивості

Серадела є цінним медоносом. Період цвітіння розтягнутий, за умов достатнього зволоження цвіте до пізньої осені. її сіють як парозаймаючу (основну), проміжну (підсівають під озимі), ущільнюючу кормову культуру. Це корисна кормово-сидеральна культура — рекомендується перший укіс скошувати на зелений корм, а другий заорювати в ґрунт.

[ред.] Агротехнічні властивості

Серадела - холодостійка культура, насіння здатне проростати при температурі 1-2°С, а сходи і дорослі рослини переносять приморозки до 5-6°С. Вологолюбна. У перші 40-45 днів вегетативна частина її росте дуже повільно, але формується добре розвинута коренева система. Після 45-50 днів починає інтенсивно наростати вегетативна маса і серадела потребує багато вологи. Не вимоглива до світла, тіньовитривала, тому добре витримує затінення покривною культурою. Однією з найцінніших властивостей серадели є здатність рости на бідних піщаних ґрунтах. За це її ще називають конюшиною пісків. Добре росте на піщаних і супіщаних, осушених торфових ґрунтах. Може рости на кислих ґрунтах при рН 5-5,2.