Раґнарьок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Раґнарьок (Ragnarok, Ragnarøkkr, Ragnarøk, "доля богів"1)), це битва в кінці світу, розпочнеться коли Хеймдаль, бог що охороняє міст Біфрьост, єдиний вхід в Асґард що також поєднує його із підземним світом, затрубить в свій ріг. Ця битва завершить пророцтво, що визначає долю скандинавських богів: у останній битві боги зійдуться із силами зла, своїми одвічними ворогами: мострами та гігантами (Йотунами), а також люди проти людей та мерців.
Унікальною особливістю Раґнарьок як кінця світу, армаґеддону, є те, що пророцтво вже відоме богам, вони знають коли воно сповниться, хто загине від чиєї руки, і т.д. Вони навіть усвідомлюють що вони безсилі відвернути Раґнарьок. Але вони мужньо та непокірно готові зустріти свою долю.
Зміст |
[ред.] Попередні події
- Народження трьох найбільш злих та потужних істот — дітей Локі та гігантесси Анґербоди: морського змія Йормунґанда, вовка Фенріра та богині підземного світу Хель; їх ув'язнення богами.
- Смерть Бальдура та ув'язнення Локі.
[ред.] Знамення
Перед Раґнарьок наступить трирічна Велика Зима. Наступить голод, конфлікти та ворожнеча вибухнуть поміж всіма людьми, а мораль зникне.
Вовки Сколь та його брат Хаті після пожиттєвого переслідування нарешті пожруть Соль та її брата Мані. Зірки зникнуть із неба, залишивши землю вкритою темрявою.
Стануться жахливі землетруси, так що дерева будуть вирвані із корінням, гори впадуть на землю, всі пути будуть скинуті, внаслідок чого буде звільнено Локі та його сина, вовка Фенрір. Цей жахливий вовк роззявить свою пащу від землі до неба, вогонь бушуватиме в його очах а з його ніздрів валуватиме полум'я.
Червоний півень Ф'ялар своїм криком підніме гігантів, золотий півень Ґуллінкамбі підніме богів, третій, червоний півень, підніме мертвих в Хельґарді.
Йормунґанд, Змій Мідґарду, інша дитина Локі, здійме страшні хвилі, котрі затоплять землю. З кожним своїм подихом, змій випльовуватиме отруту на небо та землю.
Зі сходу на жахному кораблі Наґльфар, звільненому цунамі та потопами, припливе армія Йотунів на чолі із Химіром, що полишать свою домівку в Йотунхейм, та рушать на місце битви Віґрід.
З півночі до Віґріду припливе Локі зі своєю армією мертвих, щоб стати на чолі армії зла.
З півдня до Віґріду прибуде армія вогняних гігантів, на чолі із Суртром. Вони роздеруть небо, Біфрьост буде кришитись та руйнуватись відразу по їх проході, за ними не залишиться нічого живого, тільки випалена земля. Ґарм, пекельна гінча собака прив'язана перед воротами пекла, буде також звільнений та приєднається до армії вогняних гігантів.
Армія зла буде така величезна, що вона заповнить поле шириною та довжиною 120 ліг.
Хеймдаль буде першим, хто побачитиме прихід ворожої армії, та затрубить в свій ріг Ґіалар, його звук буде чути в дев'яти світах. Боги зберуться на раду, після чого Одін осідлає Сліпніра та помчить до джерела Міміра щоб порадитись щодо подальших дій богів та людей.
Іґґдрасиль, світовий ясен, струсонеться від кореня до вершини. Все на землі, на небі та в пеклі тремтітиме. Всі боги та герої одягнуть свої бойові обладунки та рушать із Одіном на чолі, озброєним Ґунґніром, до Віґрід.
[ред.] Остаточна битва
Одін рушить відразу на Фенріра, Тор, що буде в битві поруч Одіна, не зможе йому допомогти, бо його атакує Йормунґанд. Фрейр битиметься із Суртом, иа буде першим із богів хто загине, оскільки він віддав свій меч своєму вассалові Скірніру. Тир вб'є Ґарма, але сам буде смертельно поранений. Хеймдаль зіткнеться із Локі, та обидва загинуть. Тор вб'є Змія своїм молотом Мйольнір, але сам загине від його отрути. Одін битиметься із Фенріром, але Фенрір після довгого бою пожере його. Щоб помститися за батька, Відар нападе на Фенріра, та притисне його нижню щепелепу до землі. На його нозі буде чобіт, котрий він робив із початку часу, що зроблений з шкіри що її чоловіки зрізають із задників та підошви свого взуття. Однією рукою він схопить верхню щелепу вовка та роздере того надвоє.
Потім Суртр заллє вогнем весь світ. Смерть наступить для всіх істот, сонце почорніє, зорі впадуть з неба та земля зникне в морі.
[ред.] Наслідки
Після всесвітнього знищення, нова земля вирине із моря, зелена та родюча. Несіяні злаки ростимуть на полях. Луг Ідаволл, що в Асґарді, уникне загального знищення. Сонце з'явится знову, оскільки богиня Соль, до того як її проковтнув Сколль, народила дочку, настільки ж прекрасну як вона сама. Її дочка подорожуватиме в небі тією ж дорогою, що і її матір.
Тільки деякі боги уникнуть знищення: брат Одіна Вілі, його сини Відар та Валі, сини Тора Моді та Маґні, що успадкують магічний молот Мйольнір, та Хонір, що пророкуватиме майбутнє. Бальдур та його брат Ход, котрі померли ще до Раґнарьок, вийдуть із пекла, та житимуть в бувшому палаці Одіна, Валгаллі, на небесах. Зустрівшись на лузі Ідаволл, боги сядуть разом, та обговорюватимуть свої таємні знання, та говоритимуть про безліч речей що сталися. Серед високої трави Ідаволлу, що хвилюється наче море, вони знайдуть золоті шахівниці, що належали минулим богам, та дивитимуться на них із подивом. (Жодна із богинь не згадується серед виживших після Раґгарьок, але є припущення що Фрея та Фріґґ виживуть.)
Двоє людей переживуть знищення світу, вони заховаються серед гілля Іґґдрасилю; дехто каже що в Лісі Ходміміра, де меч Суртра втрачає свою руйнівну силу. Зватимуться вони Ліф та Ліфтразір. Вийшовши із свого сховку, вони споживатимуть ранкову росу, та населять землю. Вони молитимуться новим богам, із Бальдром на чолі.
Все ще буде багато палаців що надаватимуть притулок душам померлих. Відповідно до Старшої Едди, ще одне небо існує на південь та вище від Асґарду, що називається Андланґ, на третє небо, Відблейн, вище їх обох. Ці небеса захистять від вогню що ним Сурт заллє світ. Згідно із обома Еддами, після Раґнарьок, найкращим місцем в світі буде Ґімлі, вкритий золотом палац на небі осяйніший за сонце. Боги житимуть тут в мирі між собою та із собою. Душі героїв житимуть та бенкетуватимуть в палацах Брімір, розташованому в Окольнір, та Сіндрі, в Нідафйоль ("темних горах").
В підземному світі, душі злочинців що зламали присягу, вбивці та бабники довічно житимуть в палаці Настрьонд: жоден промінь сонця його не сягатиме, всі його двері дивитимуться на північ, його стіни та покрівлю сплетено із змій, головами досередини, що виплбвують стільки отрути, що душі злочинців звушені бродити в її ріках.
А в найжахнішому місці з усіх, Хверґельмір, Нідхьоґґ, що також переживе Раґнарьок, пожиратиме тіла та душі найгірших злочинців.
В кінці всього, в цьому новому світі, зло, злоба та нещастя більше не існуватимуть, та боги і люди житимуть разом в мирі та гармонії.
[ред.] Зауваження
- Раґнарьок не означає "Сутінки Богів"; ця фраза є перекладом Götterdämmerung, що, в свою чергу, є неправильним перекладом німецькою мовою слова Ragnarok, що повстав як наслідок плутанини із перекладом із староскандінавської слів rök ("присуджений долею кінець", порівняй "рок") і rökr ("сутінки").
