Радехів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Радехів, м. на Надбужанській кітловині, р. ц. Львівської обл.; 5 700 меш. (1971). Зав.: ремонтний, цегельночерепичний, маслоробний та пивоварний.

[ред.] Радехівський район

Радехівський район розташований в північній частині Львівської області, межує з Кам'янсько - Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами то Горохівським районом Волинської області. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Територія району становить 114,4 км2, населення - 52,0 тис.чоловік. До складу району входить 1 міська, 1 селищна, 31 сільських Рад народних депутатів. Всього в районі 71 населений пункт.

Понад п'ять віків стоїть на українській землі Радехів - спочатку поселення, потім село, містечко, а в наш час - районний центр Львівщини.

Місто розташоване в рівнинній і легкохвилястій місцевості над потоком Радехівкою - притокою Стиру. На території Радехова проходить головний європейський водорозділ.

Територію району пересікають шосейні шляхи Львів - Луцьк, Броди - Червоноград, Радехів - Берестечко, Вузлове - Буськ, Сокаль -Стоянів; залізничні колії Львів - Ковель, Львів - Санкт - Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки - Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Родославкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно - карбонатні. В долинах приток Західного Бугу і Стиру - великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

[ред.] Історична довідка

У місцевих переказах назва "Радехів" пояснюється словосполученням слів "радо ховатися " , оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах.

В Х - ХІ століттях Радехів існував як населений пункт. За скупими рядками давніх актів приховані горе, біль і розпач людей - наших предків, що терпіли наругу від гнобителів, чужоземних напасників. 1578 року татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці. У тогочасних податкових книгах навпроти Радехова значиться "пустий".

Перша письмова згадка про Радехів відноситься до 1494 року. Територія, на якій виникло місто Радехів, входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир - Волинському, а потім Галицько - Волинському князівству. /Белз був одним з великих міст на заході Волинського князівства /.

В сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії / подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році /.

Об'єднане в кінці ХІІ століття Галицько - Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів - завойовників.

В сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим " чорним шляхом " проходили каравани купців, торговців.

На початку XVIII століття Радехів переходить у володіння графа Міра. В Радехові будує він великий палац, який став центром магнатської латифундії. Тут починаються відбуватися торги і містечко поступово розбудовується і перетворюється в місто.

В другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився на дочці Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині. Він перебудував і розширив палац, насадив парк, побудував оранжерею і наказав обгородити свої володіння трьохметровою кам'яною стіною.

Граф Бадені - батько, зробив багато для свого збагачення. На той час діяли в Радехові невеликі промислові і торгові фірми.

В 1910 році в Радехові було закінчено будівництво залізної дороги Львів - Стоянів, яку фінансував с. Бадені.

За статистичними даними в 1880 році в Радехові проживало 3555 мешканців. 129 чоловік служили при громадському дворі.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4 - ох метровий пам' ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 р.

На прикінці XIX ст. на початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство " Сільський господар ". Протягом 16 років діяло " Грошове товариство друзів шкільної дітвори", метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло "Братство тверезості".

З другої половини XIX століття діє товариство " Просвіта ", яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро - угорської та московської влади, польських шовіністів.

Відомо, що перші читальні " Просвіти " існували в селах Радехівщини у 80 - их роках XIX століття. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року.

В листопаді 1912 року відбулося урочисте посвячення Народного Дому. Тепер в ньому знаходиться центральна районна бібліотека. При Народному Домі працювали промислова школа, народна школа, товариство " Рідна школа " , " Просвіта ", " Сільський господар ".

[ред.] Видатні радехівчани

Земля Радехівщини славна іменами талановитих, прославлених людей, котрі народилися, або тут жили і працювали.

В 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом М.Шашкевич - видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найбільш діяльним учасником " Руської трійці ".

Протягом 1846 - 1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич - побратим М. Шашкевича. У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Пилипович Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.

Село Барилів, що на Радехівщині - батьківщина головнокомандуючого Українською Галицькою Армією Мирона Тарнавського.

Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик - один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.

Вихідцем із Немилова був Степан Олегович Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.

В 1885 - 1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко - українська письменниця.

Село Оглядів - місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті " Поза межами болю ", роману " Cин землі ", комедії " Раби ". В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священника Березинського.

У роки своєї юності в містечку Лопатині жила відома українська художниця Олена Львівна Кульчицька.

У 1913 році в м. Радехові народився Теодор Дмитрович Микитин - сучасний український письменник. Зараз відомий автор історичних повістей " Під мурами міста ", " Полки йдуть на Галич", " Над Кодаток", " Данило Нечай ".

Петро Ількович Кравчук - уроженець с. Стоянова. Зараз живе і працює в Канаді, підтримує тісні зв'язки з жителями Радехівщини.

Вірко Петрович Балей - відомий в Сполучених Штатах композитор, піаніст, музичний критик, дослідник української музичної культури. Народився в 1938 році в Радехові.

В м. Радехові народився відомий спеціаліст у галузі нафтохімії, член кореспондент Академії Наук України Я.І. Середа.

Вихідцем з нашого міста є також доктор медичних наук Я.В.Ганіткевич.

В 1958 - 1959 роках в Радехівському районі працював відомий політичний діяч України Л. Лук'яненко.

[ред.] Економіка міста

В економічному розвитку району переважає сільське господарство. На території району нараховується 30 сільськогосподарських підприємств по виробництву сільськогосподарської продукції, 63 селянських (фермерських) господарств. Виробничий напрямок господарств - зерново-скотарський Посівна площа становить 29577 га., зерновими зайнято 16656 га / 61.1% / технічними - 2814 га,. / 8,0 % /, овочами - 584 га / 2,0% /, картоплею - 2771 га / 10% /, цукровими буряками - 2700 га / 7% /.

В тваринництві переважає м'ясо - молочний напрямок. Основні виробничі процеси в рільництві механізовані.

В промисловості району зайнято 3,0 тис. чоловік населення, або 12,1 % від загальної кількості працюючих.

На території району працює 19 промислових підприємств. Найбільші із них: ВАТ “Радехівський цукровий завод”, ЗАТ "Галичина", Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи, ВАТ “Радехівський завод продтоварів”, ВАТ “Радехівський пивзавод”, Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи.

В районі зареєстровано 190 суб'єктів малого підприємництва, з них 8 кооперативів, 182 малих підприємств та господарських товариств.

До послуг населення району 206 магазинів; з них 6 державних, 79 колективних, 121 приватних з них 70 підприємств громадського харчування, з них 1 державне, 21 колективне та 48 приватних.

Побутові послуги надають 7 підприємств побуту, з них 6 колективних та 1 приватне.

В районі добре сформована мережа культурно - освітніх установ. В кожному населеному пункті є народний дім, бібліотека. Працює дитяча музична школа та районна школа мистецтв. Всього 102 Народних домів та бібліотек ведуть роботу по національно - культурному обслуговуванні населення.

В селах району розвиваються народні промисли, так в с. Батиєві, Руденко, Кустин - килимарство. В Бабичах, Вузловому - різьба по дереву, в с. Завидче - гончарство, в с. Розжалові - писанкарство та інші.

До послуг населення району 47 шкіл, які здійснюють концепцію національної школи. В районі працює 15 дитячих садків, в яких виховується до 700 дітей.

Медичне обслуговування здійснюють дві центральні лікарні, 37 фельдшерсько - акушерських пунктів, 8 лікарських амбулаторій.

В громадсько - політичному житті району беруть участь громадсько - політичні партії, організації, об' єднання громадян. Зареєстровані Народний Рух України, Українська республіканська партія, Всеукраїнська станиця вояків УПА, Галицька січ, "Меморіал", Союз українок та інші.

Працює фізкультурно - спортивна організація "Колос", молодіжна організація "Пласт", районна організація товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

В районі відкрито пам'ятники видатним діячам України: Т. Шевченку в м. Радехові, смт. Лопатин, с. Витків, Бишів, Збойська; Маркіяну Шашкевичу в с. Нестаничі, Осипу Турянському в с. Оглядові, генералу УПА Мирону Тарнавському в селі Барилові.