Провінція Кії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Провінція Кії (виділена червоним)

Провінція Кії (яп. 紀伊国 — кії но куні, "країна Кії"; 紀州 — кісю, "провінція Кії") — історична провінція Японії у регіоні Кінкі на острові Хонсю. Відповідає сучасній префектурі Вакаяма і південній частині префектури Міє.

Провінція Кії була заснована у 7 столітті. Її адміністративний центр знаходився у сучасному місті Вакаяма.

У період Нара (710-794) у провінції було збудовано три синтоїтські святилища на горах Кумано, які стали у подальшому місцем паломництва імператора і придворної знаті. Кії була також центром буддистської секти Сінґон, головний храм якої Конґобудзі знаходився на горі Коя.

Наприкінці 12 століття, завдяки активному використанню купцями транспортного шляху з Західної Японії до Східної через Тихий океан, у провінції Кії з'явилися перші пірати. Вони називалися "флот Кумано". Завдяки їхній підримці роду Мінамото у війні проти роду Тайра у 1180-1185 роках, пірати знаходилися під особливою опікою Камакурського сьоґунату.

У 15-16 століттях формальним володарем провінції Кії був рід Хатакеяма. Однак реальна влада належала місцевій знаті і буддистським громадам Дзайґа та Ненґоро. Вояки цих громад славилися на всю Японію своїм мистецтвом стрільби з рушниці. Більшість громад були знищені у 1585 році силами Оди Нобунаґи і Тойотомі Хідейосі.

У період Едо (1603-1867) провінція Кії належала родині Токуґава, бічній лінії сьоґунського роду в Едо.

У результаті адміністративної реформи 1871 року землі провінції Кії на схід від річки Кумано увійшли до складу префектури Міє. Решта — були об'єднані у префектуру Вакаяма.