Помаранчева революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акція непокори проти фальсифікації виборів Президента України, 22 листопада 2004, Майдан Незалежності, Київ

Помаранчева революція — кампанія загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно яких переміг його суперник — Віктор Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, у результаті якого перемогу одержав Віктор Ющенко. Акція почалася 22 листопада 2004.

Основною базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні регіони країни, у той час як Віктора Януковича підтримав Схід і Південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції.

[ред.] Революція та інтернетно-форумне життя

Вперше словосполучення "Помаранчева революція" в інтернет-просторі ймовірно було вжито 25 жовтня 2004 року на форумі сайту "Майдан", звідки швидко розповсюдилось по інтернет-простору (докладніше див. "Розшукується автор помаранчевої революції").

Помаранчева революція зачепила багато шарів думки та почуття. З жовтня 2004 року по березень 2005 на різних форумах відбувалося жваве спілкування з цього приводу.

Зібрано з розмов на різних форумах за 6 місяців, переважно з форуму Юлії Тімошенко. Спроба релігійно-філософського аналізу подій, що відбувалися.

Стаття зібрана в основному звідси,посилання на гілку розмов на форумі Юлії Тимошенко.

[ред.] Помаранчева революція та мистецтво

Помаранчева революція та подальші події викликали цілий вибух творчої активності серед українських митців. В 2004-2006 роках з'явилася ціла низка творів у різних видах і жанрах мистецтва, так чи інакше присв'ячених подіям або персоналіям помаранчевої революції. Значна частина таких творів носить сатиричний характер, причому об'єктом сатири стали як лідери біло-блакитного табору, так, пізніше, і самі лідери Помаранчевої революції.