Пархоменко Терешко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пархоменко Терешко М. (нар. 28.10.1872 р. в с. Волошківцях Сосницького пов.- 23.5.1910 р.)
Кобзар Терешко Пархоменко (нар. 1872 р. в с. Волошківцях Сосницького пов.), відома особистість із чернігівського Полісся, навчався у кобзаря А.Гойденка. З описів М.Сперанського, який присвятив Пархоменкові спеціальні розділи своєї книжки "Южнорусская песня и современные ее носители", а також інших дослідників - А.Малинки, Г.Хоткевича, Терешко Пархоменко був талановитим бандуристом, майстром своєї справи. Знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, про Саву Чалого, двадцять вісім духовних віршів і псальмів, кілька типових для кобзарського репертуару сатиричних пісень - "Хома і Ярема", "Дворянка", "Міщанка", "Теща", "Щиглове весілля", танці "Козачок", "Дудочка", "Тетяна". Він мав високий голос, виразно фразував свій спів під супровід бандури. За існуючим описом, його бандура мала 6 металевих обтягнутих басів на грифі і 14 приструнків на корпусі. Грав так званим чернігівським способом, який полягає на використанні лівої руки виключно для гри на бунтах (на басах), бандура знаходиться між колінами перпендикулярно до корпусу, права рука грає виключно на приструнках, при тому використовуються переважно два пальці - вказівний та середній. Співець володів також і лірою. Пархоменко, за його ж власним зізнанням, не цурався друкованої літератури. Наприклад, виконуваний ним "Невольницький плач", "Федір Безродний", "Козак Голота", "Смерть Богдана Хмельницького", "Дума про сестру й брата" були перейняті ним із видання Б.Грінченка "Думи кобзарські" (Чернігів, 1887). Він знався з М.Лисенком, у якого перейняв записану композитором "Почаївську псальму". Інші, наприклад, "Миколаю", "Сон Богородиці", "Чудо Почаївське" узяв із записів П.Чубинського та П.Безсонова. До тексту кобзар ставився вільно. Дозволяючи собі деякі зміни, відзначав, що "всякий співає по своєму норову". Відомий фрагмент музичної рецитації від Т.Пархоменка, зокрема, "Дума про Федора Безродного" майже тотожна тій, яку М.Лисенко записав від кобзаря Остапа Вересая. У Т.Пархоменка вчився лірник Аврам Гребінь (1878-1961) з с.Берзни Чернігівської губ (1)., який осліп в 16 років. Він знався з кобзарями М.Кравченком із Полтавщини, П.Древченком, Г.Гончаренком та С.Пасюгою з Харківщини, від яких перейняв думи "Невольницький плач", "Про азовських братів", "Про Марусю Богуславку", "Про козака бандуриста".
Учні - М. Домонтович, В. Потапенко
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
