Паннонія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Панно́нія (лат. Pannonіa) - спочатку - регіон проживання панноньців, скордисків, бревків, карнів і дарданійців, з 9/10 р. - римська провінція, що займала території сучасної західної Угорщини, східної Австрії і частково Словаччини. Головними містами провінційної адміністрації стали Аквінкум, Карнунтум, Сірмій, Мурса і Петовіон. Проживаючі в провінції кельти жили в окремих поселеннях (cіvіtates). У 108 р. Траян розділив Паннонію на Верхню, з центром у Карнунтумі, і Нижню, з центром в Аквінкумі. Перша стала керуватися консульським легатом, друга - преторським, а починаючи з Марка Аврелія - також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став Адріан. У 166 р. у Паннонію вторглись лангобарди й обії. У 213 р. область навколо Брігеціона була включена у Верхню Паннонію. Адміністративна реформа Діоклетіана розділила Паннонію на чотири частини з головними містами Карнунтум, Аквінкум і Брігеціон, Савією і Сіскією і Сірмією і Мурсою. B 214-215 р. Паннонія пережила вторгнення квадів, у 254 і 259-260 - також маркоманів і язигів. Нарешті в 396 р. Рим був змушений дати осілій в Паннонії маркоманам, квадам і вандалам, а також напевно свевам, статус федератів (foederatі).
Крім гірських районів, територія Паннонії була малородючою, особливо після того, як при Пробі і Галлієні були вирубані ліси - до цього часу деревина отут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали овес і ячмінь, з якого жителі варили пиво, що називалося sabaea. Виноградники і маслинові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, крім Норіка, грали залізні і срібні збирай. Паннонія була також відома за породу гончих, що розводилася тут і охотились на кабана і бізона.
В ІV столітті Паннонія стала все частіше піддаватися набігам варварів, і Аквінкум почав занепадати, і в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані гунами. У VІ столітті Паннонію захопили лангобарди. З 1018 по 1180 р. об'єднана Паннонія входила до складу Візантії.
[ред.] Римські прокуратори Паннонії
- 14 - Юній Блеза
- 35 - Кальвізій Сабін
- 49-50 - Пальпеллій Істр
- 68-69 - Тампій Флавіан
- 107-109 - Публій Елій Адріан
- 112 - Т. Юлій Максим Манліан
- 134/135 - Л. Аттій Макрон
- 136/137 - Л. Цейоній Коммод
- 143 - Клавдій Максим
- 144 — М. Понтій Леліан Ларцій Сабін
- 154 — М. Ноній Макрін
- 160 — М. Яллій Бассій Фабій Валеріан
- 175/176 — Г. Вецій Сабініан Юлій Госп
- 189/193 — Септімій Север
- 199/200 — Т. Клавдій Клавдіан
- 212 — Г. Юлій Септ(імій) Кастін
- 214 — Л. Кассій Марцеллін
- 218 — Понтій Понтіан
- 260 — П. Гай Регаліан
- 268/270 — Л. Доміцій Авреліан
- 283/284 — М. Аврелій Юліан
У Паннонії народилися десять імператорів пізньої імперії - Траян Децій, Геренній Етруск, Гостіліан, Авреліан, Проб, Констанцій, два Валентініана, Валент і Граціан.
