Наливайко Северин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

НАЛИВÁЙКО Северин (р. н. невід. - 21.IV.1597) – керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594-1596 рр. в Україні і Білорусі.

За переказами, походив із сім’ї ремісника-кушніра м. Гусятина (нині Тернопільської обл.).

Після смерті батька, закатованого слугами польського магната О.Калиновського, з матір’ю жив в Острозі, де вчився його брат Дем’ян.

Потім пішов на Запоріжжя, брав участь у походах запорожців проти турків і кримських татар.

Повернувшись згодом до Острога, вступив на службу сотником надвірної хоругви до великого українського магната Костянтина Острозького.

За свідченням польського хроніста Й.Бельського, Наливайко був “людина незвичайна..., до того ж прекрасний пушкар”, відзначався винятковою хоробрістю і був талановитим воєначальником.

У 1594 р. залишив службу та організував на Брацлавщині загін нереєстрових козаків.

Влітку 1594 р. на чолі 2.500 нереєстрових козаків рушив у Молдову, де розбив кримських татар, що йшли на Угорщину, і захопив зброю та кілька тисяч коней.

Повернувшись на Брацлавщину, звернувся до запорожців і закликав почати спільну боротьбу проти турецько-татарських загарбників та проти польських і українських магнатів і шляхти.

Після кількох вдалих походів на Молдову у спілці з запорізькими козаками (1594, 1595)

Разом з Григорієм Лободою і Матвієм Шаулою очолив повстання проти поляків, яке поширилося на Поділлі, Волині, частково Київщині й Білорусі.

Козаки при допомозі міщанства і селян заволоділи Брацлавом, Гусятином, Баром, Каневом, Черкасами, Слуцьком, Могилевом на Дніпрі та іншими містами.

У кінці 1595 р. польський уряд доручив гетьманові С.Жолкевському приборкати повстання.

Перед спільною загрозою Наливайко у квітні 1596 р. об’єднав своє військо із запорожцями на чолі з Шаулою.

Повстанське військо відбило наступ поляків під Білою Церквою, але потім змушене було відступити на Лівобережжя.

Внаслідок невдалого для козаків Солоницького бою угодовська частина козацької старшини організувала змову, підступно захопила С.Наливайка, М.Шаулу та інших керівників повстання і 28 травня (7 червня) 1596 р. видала їх С.Жолкевському.

Незважаючи на обіцяну амністію для повстанців, Жолкевський вирізав більшість козаків.

Після страшних тортур Наливайка було страчено у Варшаві.

Про Наливайка складали багато народних дум.

Як народного героя його не раз згадував Т.Г.Шевченко у своїх творах.

Російський поет-декабрист К.Ф.Рилєєв написав поему “Наливайко”.