Мідас
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МІДА́С (гр. Midas) — син Гордія й Кібели, фрігійський владар, герой багатьох міфів. Згідно з однією версією, в його садах заблукав силен із почту Діоніса. М. гостинно прийняв його, за що дістав від Діоніса силу перетворювати все, до чого тільки доторкнеться, на золото. Владар став дуже багатим, однак йому загрожувала смерть з голоду, бо на золото оберталась і їжа. М. ублагав Діоніса зняти з нього чари. Бог наказав йому викупатись у річці Пактолі (міф, мабуть, пояснював золотоносність річки). В іншій легенді мовиться, що М. був одним із суддів у музичному змаганні між Аполлоном і Марсієм (варіант: Паном) і присудив першість Марсієві. Розлючений Аполлон нагородив за це М. ослячими вухами, які він ховав під фрігійською шапкою. Його таємницю знав лише цирульник, що змушений був мовчати під страхом смерті. Одного разу цирульник викопав ямку в землі й шепнув туди: «М. має ослячі вуха!». На цьому місці виріс очерет, який розшелестів світові владареву таємницю.
Вислів «цирульник М.» означає «базіка, людина, що не вміє берегти таємниць»; «М. суд» — суд неука; «М. вуха» — неуцтво, якого не можна приховати.
