Мехіко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
|
| Широта | 19° 24′-19° 03′ пн.ш. |
| Довгота | 98° 57′-99° 22′ з.д. |
| Голова уряду (D.F.) |
Алехандро Енсінас Родрігес (Alejandro Encinas Rodríguez) |
| Surface (km²) | 1,547 km² (D.F.) 4,986 km² (Великий Мехико) |
| Населення (2000 перепис) |
8,605,239 ([1]) (D.F.) 17,308,562 ([2]) (Великий Мехіко) |
| Густина (hab/km²) | 5,563/km² (D.F.) |
| Часова зона (UTC) | -6 UTC |
| Поштовий код | DF |
| ISO 3166-2 code | MX-DIF |
| Телефонний код | Країна +52 / Район 55 |
 |
|
- Цей термін має також інші значення
Мехіко (іспанською: Ciudad de México, México D.F. чи просто México (вимовляється як українською)) — столиця та найбільше місто Мексики, центр Федерального округу Дістрито-Федераль. Це одне з найбільших міст світу та класифікується як мегаполіс тому що воно - одне велике місто, що повільно поглинає інші, менші міста. Воно розташоване у долині Мехіко (Valle de México), великій долині на високому плато (altiplano) у центрі Мексики, приблизно 2,240 метрів над рівнем моря, оточене майже з усіх сторін вулканами, які піднімаються на 4,000 - 5,500 метрів над рівнем моря.
Мехіко, як муніципалітет, було засноване у 1521 Кортесом(Cortés) у середині висушеного зараз озера Техкоко на руїнах Теночтітлану, столиці Ацтекської імперії, та меншого міста Тлателолко. Муніципалітет був розформований у 1928, і ім'я "Мехіко" зараз може застосовуватися до двох речей, столиці Мексики та великого населеного району (також існує штат Мехіко, Estado de Mexico, але його назва повинна використовуватися зі словом “штат”).
У історичному центрі міста стоять будівлі, що датуються від доіспанської епохи, як Великий храм (el Templo Mayor), до сучасних, як Аламеда (corredor Alameda), проходячи колоніальною епохою: Національний палас (el Palacio Nacional), Палас Ітурбіде (el Palacio de Iturbide), Собор Метрополітана (la Catedral Metropolitana), Мінерський палас (el Palacio de Minería), тощо.
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Доколумбівські часи
Стародавнє ацтекське місто було засноване 18 березня 1325 як Теночтитлан, і негайно стало центром Імперії, яка набирала силу у той час. Ацтекське місто біло розміщено на острівці посередині озера Тешкоко (або Техкоко), розташування міста змусило Ацтеків побудувати штучні острови і створити серію каналів, щоб дозволити зростання столиці. Фактично озеро було солоним, але греблі, побудовані Ацтеками, утримували місто оточеним прісною водою від річок, які вливалися в озеро. Два подвійних акведука постачали питну воду до міста, вода із озера призначалося переважно для поливу рослин та миття. Вирощування рослин на плотах на поверхні озера було одним з основних джерел їжі у місті.
Після сторіч доколумбівської цивілізації, іспанський завойовник Ернан Кортес вперше прибув до міста в 1519. Щиро прийнятий ацтеками, Кортес випробував захопити владу, коли його офіцери вбили імператора та багатьох представників ацтекської знаті під час званої вечері у імператорському паласі. Кортесу та кільком іспанцям вдалося врятуватися втечею. Пізніше Кортес повернувся на чолі величезної армії іспанцев та тлашкаянців, представників народу, який находився у стані війни з ацтеками на той час. Після 79-днівної облоги ацтеки, знесилені недостачею їжі та хворобами, які іспанці перенесли із Європи та які вбили більш половини населення міста, зазнали поразки. Місто було захоплене 13 серпня 1521, та більша частина міста знищена іспанцями. Захисник міста та останній імператор ацтеків Кватемок (Cuahtéhmoc) зараз вважається національним героєм Мексики.
[ред.] Колоніальний період
У 1525 відновлене місто стало столицею, політичним і культурним центром віце-королівства Нова Іспанія. Важливість міста була такою, що Генерал-капітанства Гватемала, Куба, Флорида і Філіппіни управлялися із нього. Колоніальний період досяг апогею з будівництвом химерного Столичного Собору і базиліки Гваделупи.
Війна за незалежність, яка почалася в 1810, коли місцева знать не прийняла назначеного Наполеоном віце-короля і намагалося зберегти вірність принципам старої Іспанії, як і проголошення незалежністі країни в 1821, були не в змозі зменшити вплив міста. Місто стало столицею першого правителя Мексиканської Імперії, Августина Ітурбіда, і потім республіки, яка замінила імперію в 1823.
[ред.] Часи Республіки
У 1824 новим урядом був заснований Мексиканський Федеральний Район. Перед тим Мехіко служило як місце уряду як Мексиканської республіки, так і штату Мехіко. Зараз столиця штату Мехіко - Толука.
Війна із Сполученими Штатами привела до вторгнення в Мехіко американських військ на чолі з генералом Вінфілдлм Скоттом 14 вересня 1847, і зобов'язала Мексику віддати Північну Каліфорнію і Нью-Мексіко Сполученим Штатам і визнати незалежність Техаса. Вторгнення досягло апогею в Палац Чапультепек, де молоді мексиканські кадети завернулися в мексиканському прапорі і сражалися до смерті, щоб утримати американців від взяття прапорів. Ця подія пам'ятається серіями монолітних колон з їх іменами, встановлених в основі паласу. Коротка монархія, яка виникла в 1864 на чолі з імператором Максиміліаном Габсбургом, залишила слід на місті реконструкцією паласу і змінами у міському плануванні. Перш за все, через центр міста був проведений помпезний проспект, зараз відомий як Бульвар Реформи (Paseo de la Reforma), або просто Пасео (Paseo), сформований по образу Єлісейських полів (Champs-Élysées) у Парижі. Кажуть, він був створений, щоб допомогти імператору та його дружині Шарлоті пристосувалася до міста із замку Чапультепек.
Трьохдесятирічна диктатура Порфіріо Діаса також залишила французький вплив на Мехіко. Величезна статую золотого Ангела Незалежності була збудована за часів його влади, щоб освяткувати перше сторіччя початку Війни за Незалежність. Інші значні зміни у той час були будівля Паласу красних мистецтв (Palacio de Bellas Artes) та розширення Пасео і придання йому вигляду Єлісейських полів.
Післяреволюційний уряд Мексики, який прийшов до влади після Мексиканської Революції 1910 року, укріплював важливість міста, яке бачило значний приток іммігрантів протягом решти 20-го сторіччя. Значне зростання Мехіко в населенні відбувалося до кінця 20-го сторіччю. У 1950 місто мало близько 3 мільйонів мешканців. У 2000 оцінене населення столичної області склало близько 18 мільйонів, ставлячи місто на друге місце за розміром (після Токіо) у світі.
[ред.] Недавня історія
У 1968 в місті було проведено Олімпійські Ігри, але цей же рік був заплямований з різаниною студентів загонами федеральної роліції протягом Різанини Тлателолко. Інша спортивна подія, частину якої було проведена у місті, був Чемпіонат Миру FIFA у 1970, який прийняла країна, і який мав свій грандіозний фінал в мехіканському Ацтекському Стадіоні (Estadio Azteca).
В 07:19 19 вересня 1985, місто було вдарене землетрусом силою 8.1 балів по шкалі Ріхтера, яке привело до смерті 5,000-20,000 людей і залишило без притулку ще 50,000-90,000. Сто тисяч житлових будинків було знищено, разом з багатьма урядовими будівлями. Пошкодження понад $4 мільярди були викликані за три хвилини. Більшість епіцентру знаходилося в міському центрі. Через 36 годин землетрус доповнився поштовхом у 7.5 балів. Іронічно, що багато історичних будівель витримали землетрус, тоді як нові - ні.
Оновлення міста бачиться згідно свідоцтву, що воно прийняло його другий Чемпіонат Світу FIFA в 1986.
Протягом 1990-го Мехіко продовжував його ріст як економічний і культурний центр, важливий не тільки в Латинській Америці, але у всьому світі. Будівництво нових хмарочосів (Мер Torre) і Мексиканського Світового Торгового Центру, як і нескінченний приток іммігрантів, зробили такий розвиток можливим.
Мехіко, як муніципалітет, мало мерів (або алькальдів, пізніше відомих як муніципальних президентів) до 1928, коли муніципалітет (офіційно відомий як муніципалітет Мехіко) був розформований, і його "ayuntamiento" (корпорація мерії) залишена. Муніципалітет ніколи не був оновлений, але в 1987 і 1993 місцеві повноваження передалися федеральним урядом Мексики до мешканців Мексиканського Федерального Району (D.F. або Distrito Federal, в межах якого лежить колишній муніципалітет Мехіко). В 1997 мешканцям D.F. вперше дозволили вибрати Главу Уряду Федерального Району (Jefe de Gobierno del D.F.), якого раніше призначав президент Мексики. Лівий лідер Кватемок Карденас (Cuauhtémoc Cárdenas) був першою вибраною Головою Уряду D.F. в 1997. Поточний (і четвертий) Голова Уряду D.F. – Алехандро Енсінас Родрігес (Alejandro Encinas Rodrнguez). За межами Мексики Голова Уряду D.F. часто представляється як "мер Мехіко".
Мехіко - фінансовий центр Латинської Америки і фактично кожна іноземна і мексиканська корпорація має представництво в ньому. Це дає йому 25% ВВП всієї Мексики у $815 мільярда або $1.1 трильйонів (залежно від метода підрахунків). Крім того, це один з найголовніших культурних центрів в світі, який може похвастатися більшим числом музеїв, ніж будь-яке інше місто у світі. Також Мехіко - четверте місто за числом театрів після Нью-Йорка, Лондона і Торонто.
[ред.] Ресурси інтернет
- (іспанською) Уряд Федерального Району
- (іспанською) Президентський офіс
- (іспанською) Chilangolandia – Путівник по ресторанам, барам та клубам міста
- (англійською) Метро у Мехіко
- (іспанською) Mexico City boroughs
- (англійською) Фотографії Мехіко з гелікоптера
