Мала електронна лічильна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мала електронна лічильна машина (найчастіше навіть в україномовних джерелах та/або в розповідях україномовних ветеранів позначається як МЕСМ, від рос. МЭСМ - Малая электронная счётная машина) -- перша в СРСР, друга в Європі обчислювальна машина з програмою, що зберігається в пам'яті. Створена в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва, який на той час був директором цього інституту. Початок розробки -- 1948 р., введена в експлуатацію в 1950 році.

Розробка цієї машини була розпочата з наміром лише змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЭСМ і тому спочатку перше "М" розшифровувалося як "модель". Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби (як в Україні, так і в СРСР в цілому) в обчислювальних потужностях було прийнято рішення макет перетворити на машину для обчислення реальних задач. Практично до введення в експлуатацію першого екземпляра ЕОМ "Київ" "МЭСМ" була основою "обчислювальних потужностей" (не беручи до уваги ЕОМ "СЭСМ", яка була спеціалізованою) України.

Після зняття з експлуатації "МЭСМ" було передано до Київського політехнічного інституту для використання в учбовому процесі. Поступово була розібрана з використанням окремих електронних вузлів для навчання інженерів з цифрової обчислювальної техніки.

[ред.] Базові параметри ЕОМ

Система числення - двійкова з фіксованою комою перед старшим розрядом
Розрядність - 16 (+1 на знак)
Запам'ятовуючий пристрій -- тригери; можливе використання магнітного барабану
Ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою - 31 для чисел та 63 для команд.
Ємність постійного (штекерного) запам'ятовуючого пристрою - 31 для чисел та 63 для команд
Основні команди: додавання, віднімання, множення, ділення, зсув, порівняння з врахуванням знаку, порівняння за абсолютним значенням, передача управління, передача даних з магнітного барабану, складання команд, зупинка.
Система команд – триадресна, команди довжиною 20 двійкових розрядів (з них 4 розряди - код операції).
Арифметичний пристрій - один, універсальний, паралельної дії, на тригерах.
Обмін між арифметичним та запам'ятовуючим пристроями -- послідовний.
Швидкодія - близько 50 оп/с.
Робоча частота - 5 КГц.
Введення вихідних даних - з перфокарт або безпосереднім набором кодів на штекерному комутаторі.
Вивід результатів - фотографування або за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою.
Контроль - системою програмування.
Пошук несправностей - спеціальні тести та переведення на ручну або напівавтоматичну роботу.
Площа приміщення - 60 кв. м.
Кількість електронних ламп-тріодів - біля 3500, ламп-діодів - 2500.
Енергоспоживання - 25 КВт.

[ред.] Етапи створення та експлуатації МЕСМ

Папка з матеріалами про першу ЕОМ, багато з яких зібрані особисто С. О. Лебедєвим. На папці кимось зроблений напис "Зберігати вічно"

Хронологія подій взята з документа "Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини" з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського "История вычислительной техники в лицах":

жовтень-грудень 1948 р. - Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин
січень-березень 1949 р. - Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР
березень-квітень 1949 р. - Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах
травень-червень 1949 р. - Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії
липень-вересень 1949 р. - Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів
жовтень-грудень 1949 р. - Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу
січень-березень 1950 р. - Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.
квітень-липень 1950 р. - Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.
серпень-листопад 1950 р. - Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)
листопад-грудень 1950 р. - Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.
січень-лютий 1951 р. - Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). На протязі демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.
березень-травень 1951 р. - Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.
червень-серпень 1951 р. - Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759-1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.
серпень-листопад 1951 р. - Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.
грудень 1951 р. - Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині "МЭСМ" також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.

[ред.] Учасники створення

Дашевський Лев Наумович, старший науковий співробітник лабораторії С. О. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, активний учасник розробки та наладки "МЭСМ". Один із авторів монографії 'Малая электронная счетная машина'(1952 р.)
Шкабара Катерина Олексіївна, старший науковий співробітник лабораторії С. О. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, керівник розробки та наладки пристрою керування "МЭСМ" та системи керування запам'ятовуючим пристроєм на магнітному барабані. Один із авторів монографії 'Малая электронная счетная машина' (1952 р.).
Погребинський Соломон Веніамінович - брав участь у проектуванні основного варіанту арифметичного пристрою, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЭСМ" - першої електронно-обчислювальної машини з програмою, яка зберігалася в пам'яті.
Рабінович Зіновій Львович - брав участь у проектуванні зовнішніх пристроїв "МЭСМ" - першої електронно-обчислювальної машини з програмою, яка зберігалася в пам'яті.
Зоріна-Рапота Зоя Сергіївна - брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЭСМ"
Гладиш Ганна Леонидiвна - брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЭСМ"
Окулова Івета Петрівна - брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані
Черняк Ростислав Якович - брав участь у проектуванні, монтажі, налагодженні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані
Абалишнікова Лідія Михайлівна - брала участь у проектуванні арифметичного пристрою, монтажі.
Кондалєв Андрій Іванович - брав участь у проектуванні пасивного запам'ятовуючого пристрою "МЭСМ"
Крайницький Володимир Васильович - брав участь у проектуванні стійок та пульту "МЭСМ".
Піневич Михайло Михайлович - брав участь у проектуванні 1-го варіанту арифметичного пристрою
Дедешко Євген Євгенович - брав участь у проектуванні пристрою живлення, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЭСМ".
Офенгенден Рафаїл Григорович - брав участь у проектуванні, монтажі, налагодженні та експлуатації магнітного барабану "МЭСМ".
Похило Микола Павлович - брав участь у проектуванні елементної бази "МЭСМ".