Кропива дводомна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кропива дводомна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Кропива дводомна (Urtica dioica L.) Місцеві назви - жалива велика, жалюча кропива. Багаторічна трав'яниста рослина родини кропивних (Urticaceae) (50-120 см заввишки) з повзучим, дерев'янистим, гіллястим кореневищем. Стебло пряме, чотиригранне, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосками. Листки (8 - 17 см завдовжки) супротивні, довгочерешкові, з прилистками. Пластинки їх видовжено-яйцеподібні, до верхівки поступово звужені, при основі серцеподібні, крупнопилчасто зубчасті. Квітки в довгих розгалужених пазушних колосистих суцвіттях, зелені, одностатеві, правильні. Рослина дводомна. Чоловічі суцвіття - прямостоячі, жіночі - після двітіння пониклі. Тичинкові квітки з чотирироздільною оцвітиною і чотирма тичинками. Маточкові - з чотирилистою оцвітиною, внутрішні два листочки оцвітини крупніші за зовнішні. Маточка одна, з майже сидячою приймочкою і верхньою зав'яззю. Плід широкоовальна або яйцеподібна сім'янка. Росте у вільшняках, на забур'янених лісових площах, листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні - серпні. Поширена по всій Україні. Промислова заготівля можлива в усіх областях, особливо в Лісостепу і на півдні Полісся. Запаси сировини значні, часто утворює суцільні зарості.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, вітамінозна, харчова, кормова, фарбувальна, косметична рослина. У науковій медицині застосовують листки кропиви - Folium Urticae, які рекомендують при маткових, легеневих, геморойних, кишкових кровотечах. У вигляді сухого екстракту кропива входить до складу препарату «алахол», що використовується при лікуванні гострих і хронічних запалень печінки, жовчних шляхів, при хронічних запорах, при жовчнокам'яній хворобі. Відвар рослина знижує вміст цукру в крові.
У народній медицині кропиву рекомендують як сечогінний засіб, при проносі, пропасниці, подагрі, ревматизмі, при хронічних хворобах шкіри, хворобах нирок, сечового міхура, печінки, водянці, грижі, при застарілому кашлі, недокрів'ї, початковому туберкульозі, при нирковокам'яній хворобі. Зовнішньо кропиву застосовують для лікування ревматизму (жалять болючі місця або роблять ванни), при паралічі, корості, кропивниці, опіках, хворобах шкіри, для загоювання ран. Розтерте насіння кропиви застосовують при задусі і кам'яних хворобах; корені - при зубному болі, астмі, шлункових хворобах, для спринцювання при білях. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої трави. Рослина має фітонцидну дію - здатна вбивати мікроби при запальних процесах.
У ветеринарії кропиву використовують як зовнішній засіб при лікуванні гангрени і гнійних ран. Листки кропиви дводомної - справжній полівітамінний препарат. Вони містять вітамін С (36-269 мг% ), провітамін А (13,5-19,4% ), вітаміни К (1,5-4 мг% ), Ві, В2. Крім цього, в них є мінеральні солі, залізо, кальцій, крохмаль, кислоти. За вмістом білків кропива не поступається перед бобовими рослинами. Тому її застосовують, як харчову рослину в свіжому і квашеному вигляді. З неї готують перші страви, салати (з варених, потертих листків), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, вживають як приправу до м'яса та ін.
Кропиву дводомну рекомендують для культури як кормову рослину. Вона дає урожай сіна по 50-70 ц/га; 100 кг абсолютно сухої речовини містить 73 кормові одиниці; молоду кропиву охоче поїдають свині., коні, птиця (особливо індики), велика рогата худоба. Вона має тонізуючу дію, сприяє підвищенню несучості курей, удоїв молока у корів, придатна для силосування. Листки використовують для підгодівлі шовковичної гусені. З кропиви добувають і тонке еластичне волокно, придатне для виготовлення тканин, мішковини, мотузок, шпагату, риболовних сіток. Костриця придатна для виробництва паперу.
Листки кропиви використовують для промислового виділення хлорофілу, якого в листках міститься 2-5 % . З них добувають чудову зелену фарбу, а з коренів - жовту. Як косметичну рослину відвар кропиви використовують проти облисіння і для поліпшення росту волосся.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Листки збирають навесні і на початку літа, зриваючи їх руками в рукавицях або скошуючи косою. Сушать їх на горищах, під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Сушити иа сонці не можна.
Суху сировину пакують у тюки вагою по 100 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання - два роки. Кропива жалка має такі ж властивості, як і кропива дводомна, і використовується для лікувальних та інших цілей.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
