Коростень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб	Прапор

Основні дані
Дата заснування:	914
Площа:	км²
Населення:	65 000
Щільність населення:	осіб/км²
Висота:	м. над рівнем моря
Поштові індекси:	11500
Тел. код:	04142
Географічні координати:	50° 57' пн. шир. 28° 39' сх. довг.
Поділ міста:	районів
Адреса міської влади
Веб-сторінка:	www.kr.com.ua
E-Mail:
Політика
Мiський голова:	Москаленко Володимир Васильович

Коростень (Іскоростень)

У давнину столиця племені древлян. Засноване раніше 914 року.

Рік 945. Київський князь Ігор іде землями підкорених слов'янских племен збираючи щорічну данину. Настала черга древлян платити. Прозвали їх так тому, що живуть між «древами» (деревами), бо земля їх вся покрита густими лісами. І сама столиця древлянська Іскоростень (Коростень) побудована з дерева, а міські стіни обнесені частоколом дубовим, необтесаним, прямо з корою. Тому й називається так: Іс-коро-стень, місто «із кори на стіні». Грізна фортеця, а люди, хоч із виду чемні, покладисті, але "собі на умі", не дуже шанують князя київского. Та й сам вождь їх, князь Мал, все чекає нагоди повернути племені незалежність відняту в них Олегом, батьком Ігоря. Не забуті ще й битви 914 року коли Ігореві довелося мечем і вогнем придушити повстання древлян. Йде бо ж дуже багата ця земля, обдарює щедро хутрами, медом, шкірами і полотнами з льону. Та й срібло знайдеться, бо ж стоїть місто як раз на перехресті торговых шляхів.

Після того як Ігор у друге повертнувся в Іскоростень вимагати данину підняв князь Мал місто Іскоростень проти київського князя, та розбили його дружину, а самого Ігоря вбили. Але поховали ж його з усіма почестями, по княжому звичаю і насипали курган високий на могилі його. А сусіднє село ще багато століть називалось Могильно, бо тут знаходиться Могила князя Ігоря (зараз це селище Поліське).

Після розділу Русі в результаті створення в 1157 році Володимиро-Суздальського і Великого князівства Московського (1260-70), Іскоростень залишався під юрисдикцією київских князів. З 1243 року тут хазяйнують монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 і 1370 рр. і потіснивши татар, великий князь литовский Альгирдас Ольгед приєднує ці землі до Великого князівства Литовского. Пізніше дарує їх одному з своїх лицарів Тереху з Брянська за вірну службу. З 1385 після створення Кревської Унії ця територія попадє під вплив Польщі. В 1586 багатий польский магнат Прокіп Мржевицький, оженившись на одній із спадкоємниць Тереха, стає власником Іскоростеня. Йому вдаєтся добитися від польського короля присвоєння цій маленькій фортеці статуса міста. 22 травня 1589 Сигізмунд III Ваза дарує місту Іскоростеню Магдебурзьке право

В 1649 році загін козаків під проводом Гераськи після кровопролитного бою захопив Іскоростень від польскої шляхти. Міські укріплення були повністю зруйновані. В 1654 гетьман Богдан Хмельницький в результаті Переяславськоїй Ради підписує згоду з російським царем Олексієм Михайловичем про перехід України під юрисдикцію Росії. Однак з 1667 по 1795 землі Іскоростеня продовжують знаходитися в складі полько-литовської Річи Посполитої

Відповідно до угоди з Реччю Посполитою у 1795 Іскоростень переходить до Російскої імперії як центр Іскоростенскої волості Овручського повіту Волинскої губернії. Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко. Збереглась замітка з газети «Волинскі єпархіальні відомості» від 1888, де про нього пишуть: «Нині Іскоростень – бідне незначне містечко, населене євреями і селянами-хліборобами».

Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ-Ковель у 1902. З цього часу перейменоване в Коростень воно відоме як важлива залізнична станція. Згодом, з розширенням залізниці Коростень перетворюється у великий залізничний вузол.

7 серпня 1941 року Коростень був захоплений німецькими військами.

Під час наступу 1943 року, після успішного проведення Київської операції, Червона Армія 17 листопада визволила Коростень, але в ході потужного контрнаступу змушена була відступити.

28 грудня 1943 місто було остаточно визволене частинами 13 Армії генерал-лейтенанта Пухова.

Під час війни Коростень був повністю зруйнований.

В 80-90 роки 20 століття місту знов довелось пережити тяжкі часи. Сусідство з Чорнобильською Атомною Станцією (80 км) наклало новий трагічний відбиток на його історію. Коростень попав у зону радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ядерной катастрофи 26 квітня 1986 і класифіковано як "зона гарантованого добровільного відселення". Крім того економіка міста сильно постраждала від кризи після розпаду Радянського Союзу.

Зараз це симпатичний районний центр Житомирської області України приблизно з 65-тисячним населенням і важливий залізничний вузол. Через місто протікає річка Уж. Коростень славиться своїми цінними породами природного граніту і чудовою неповторною порцеляною.

[ред.] Джерела

	Житомирська область

Райони	Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарськ-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський
Міста обласного значення	Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський