Ковалентний зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ковалентно зв'язані атоми водню та вуглецю у молекулі метану. Одним із способів представлення ковалентного зв'язку в молекулах є використання точкової діаграми Льюіса.

Ковалентний зв'язок є формою хімічного зв'язку, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми посідають одну чи більше спільних пар електронів що і спричиняють їх взаємне притяжіння що утримуєї їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок є завжди сильніший ніж міжмолекулярний зв'язок та порівняльний за силою чи сильніший за іонний зв'язок.

Ковалентний зв'язок найчастіше виникає між атомами із схожою високою електровід'ємністю. Ковалентний зв'язок найчастіше виникає між не-металами, тоді як іонний зв'язок є найбільш поширеною формою зв'язку між атомами металів та не-металів.

Ковалентний зв'язок є, як правило, сильніший ніж інші типи зв'язку, такі як іонний. Справа в тім, що на відміну від іонного зв'язку, в котрому атоми утримуються ненаправленою сила Кулома, ковалентні зв'язки є направленими. Наслідком є те, що молекули із ковалентним утриманням мають тенденцію формувати відносно невелику кількість характерних форм, демонструючи специфічні кути зв'язку.

[ред.] Історія

Зразок нотації Льюїса

Оригінальна ідея ковалентного зв'язку належить Ґільберту Льюїсу, котрий описав спільне посідання електронів атомами у 1916 році. Він запропонував так звану нотацію Льюїсі в котрій валентні електрони (на зовнішніх орбіталях) представлені як точки навколо атомних символів. Пари електронів між атомами представляють ковалентні зв'язки.

Перше квантово-механічне тлумачення хімічного зв'язку, зокрема для молекулярного водню, було наведено Гайтлером та Лондоном у 1927 році. Їх праця базувалась на моделі валентного зв'язку, у якій припускається, що хімічний зв'язок формується у випадках коли накладаються зовнішні електронні орбіталі задіяних атомів. Відомо, що орбіталі утворюють специфічні кутові відносини одні із одними, тому модель валентного зв'язку виявилась у змозі успішно передбачити кути зв'язків між окремими молекулами.

[ред.] Новітні теорії

На сьогодні, модель валентного зв'язку поступилась місцем моделі молекулярних орбіталей. У цій моделі, коли атоми наближаються один до одного, атомні орбіталі взаємодіють між собою, та утворюють гібридні молекулярні орбіталі.