Клевань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Клевань (пол.: Klewań, рос.: Клевань) — селище міського типу в Україні, в Рівненському районі Рівненської області.

Населення 8 054 мешканці (перепис 2001). Географічні координати: 50°45' пн.ш. 25°59' сх.д.

Селище розташоване на річці Стубла (притока Горині). Залізнична станція на лінії Рівне—Ківерці. Деревообробний комбінат, промкомбінат. Лісозаготівля.

Засноване в 1458 році. Статус смт із 1940 року.

В Клевані Рівненського району збереглися руїни замку 1475 року та костел Благовіщення з дзвіницею 1630 року. Є ще церква Різдва 1777 року. Хоча, здається, всі ці архітектурні принади не в змозі створити масштабний прилив туристичних інвестицій у містечко, яке для багатьох навіть втаємничених в українське краєзнавство є всього лише ще одним населеним пунктом по дорозі до радзивілівської пишноти Олики, вічної суперниці (докладніше про судові справи середньовіччя, які вели ці два міста дивись ось тут). Розберемося з історією поселення. Колись містечко, а зараз СМТ на річці Стублі (якийсь час саме по цій річці проходив польський кордон), Клевань, як стверджують історики, існувала вже в в ХІІ ст., під назвою Коливань. В письмових джерелах вона вперше згадана під 1458 роком як власність князя М.Чарторийського. Так само, як Олику прославили і розбудували Радзивілли, так і Клевань непорушно пов'язана в історії з магнатами Чарторийськими.

На вул. Міцкевича, недалеко від крутого плато, знаходиться ранньобароковий Благовіщенський костел, який непогано видно з траси. Засновник храму Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов в католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу в Клевані, спочатку дерев'яного, в 1590 році, а потім на тому ж місці - кам'яного. Закінчено будівництво було в 1610 р., та посвячено храм лише в 1637 р. Ще у першій третині ХХст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний образ пензля Карла Дольче, майстра болонської школи XVIIст. Трохи південніше костела стоїть двоярусна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині шатра. У самому центрі Клевані, поблизу давнього городища, зберігся ще один пам'ятник культової архітектури - уніатська церква Різдва 1777 р. (вул. Госпітальна). Це храм, збудований з цегли, з класицистичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. В цілому об'ємне планування церкви характерне для народної архітектури: хрестовий план, одноглаве завершення над середхрестям. Поруч - скромна непримітна дзвіниця на два яруси (1844).

Як і в усіх містах та містечках Галичини, у Клевані проживала чимала єврейська громада. Настільки чимала, що у польському путівнику по Волині за 1929р. Клевань так і називають - "жидівське містечко з населенням в 1300 чоловік". Не знаю, чи збереглась до наших днів зображена у галереї ліворуч барокова синагога.

Під час Другої світової Клевань була штаб-квартирою польської Самооборони. Німці цього, безперечно, не простили: коли у 1942р. Клевань була окупована фашистами, тут було по-звірячому вбито всіх польських самооборонців. А в 1943р. прийша УПА - і перебила тих, хто до Самооборони, може, й не належав, але належав до польської крові. На додаток, перебите поселення ще й спалили. Такі були часи...

Колись містечко, а зараз СМТ на річці Стублі (якийсь час саме по цій річці проходив польський кордон), Клевань, як стверджують історики, існувала вже в в ХІІ ст., під назвою Коливань. В письмових джерелах вона вперше згадана під 1458 роком як власність князя М.Чарторийського. Так само, як Олику прославили і розбудували Радзивілли, так і Клевань непорушно пов'язана в історії з магнатами Чарторийськими. В Клевані Рівненського району збереглися руїни замку 1475 року та костел Благовіщення з дзвіницею 1630 року. Є ще церква Різдва 1777 року

Самою природою підказане місце - високі правобережні пагорби Стубли - було дуже зручним для укріплення, як би на це не реагували оличчани. На одному з прибережних мисів, який називають Городище, в другій половині 15 ст. князь Федір Чарторийський, луцький староста, відновив замок, окружив його глибоким ровом, який наповнювався водою Стубли, і міцними кам'яними стінами. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі, п'ятикутні в плані. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Їх цегляні стіни в деяких місцях досягали небачуваної товщини - 3,8 м! Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році. З опису Клеваньського замку від 1609 р. взнаємо, що головну оборонну функцію виконував західний кам'яний бастіон з влаштованим всередині уступом. Східна башта була меншо. за висотою і використовувалася для зберігання пороху та гвинтівок. Через глибокий рів був перекинутий чотириарковий міст на міцних опорах. Цікаво, що міст прикрашали фрески, залишки яких ще було видно на початку ХХ ст. У 1632 р. замок віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. (І знову - суперництво з Оликою!) Після їх вигнання в 1773 р., коли місцевість відійшла до Австрії, замок довго стояв пусткою, аж поки князь Костянтин Чарторийський, який вирішив створити в Клевані польську гімназію, не перебудував замок в 1817р. Східна стіна була розібрана, а на її місці з'явилися два флігелі, де і розмістилося училище. Цей навчальний заклад російська влада закрила у 1831р. В 1834р. сюди з Луцька було переведено гімназію, та вже через 2 роки вона переходить до Рівного. Замок знову був пустим, розвалювався без належного нагляду. На межі ХІХ та ХХ століть поміщення родового гнізда Чарторийських передали духовому училищу. Що було далі - революції, зміни влади, світогляду і таке інше. У 1860р. Чарторийські продали свої тутешні маєтки російському царю Олександру ІІ. У палаці магнатів розташувався уряд волинських апаназов (?). У 1915р. під час воєнних дій палац було зруйновано, не вцілів ані дах, ані вікна. На вул. Міцкевича, недалеко від крутого плато, знаходиться ранньобароковий Благовіщенський костел, який непогано видно з траси. Засновник храму Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов в католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу в Клевані, спочатку дерев'яного, в 1590 році, а потім на тому ж місці - кам'яного. Закінчено будівництво було в 1610 р., та посвячено храм лише в 1637 р. Ще у першій третині ХХст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний образ пензля Карла Дольче, майстра болонської школи XVIIст. Трохи південніше костела стоїть двоярусна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині шатра. У самому центрі Клевані, поблизу давнього городища, зберігся ще один пам'ятник культової архітектури - уніатська церква Різдва 1777 р. (вул. Госпітальна). Це храм, збудований з цегли, з класицистичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. В цілому об'ємне планування церкви характерне для народної архітектури: хрестовий план, одноглаве завершення над середхрестям. Поруч - скромна непримітна дзвіниця на два яруси (1844).

У Клевані проживала чимала єврейська громада. Настільки чимала, що у польському путівнику по Волині за 1929р. Клевань так і називають - "жидівське містечко з населенням в 1300 чоловік". Не знаю, чи збереглась до наших днів зображена у галереї ліворуч барокова синагога.

[ред.] Дивись також

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

	Населені пункти Рівненської області


Міста:	Березне · Дубно · Дубровиця · Здолбунів · Корець · Костопіль · Кузнецовськ · Острог · Радивилів · Рівне · Сарни
Смт:	Володимирець · Гоща · Демидівка · Зарічне · Квасилів · Клевань · Клесів · Мізоч · Млинів · Оржів · Рафалівка · Рокитне · Смига · Соснове · Степань · Томашгород