Звіробій звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Звіробій звичайний

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Theales
Родина:	Звіробійні (Clusiaceae)
Рід:	Hypericum
Вид:	Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.)

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) Місцеві назва - стокровиця, калмицький чай, заяча крівця тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних (30-бО см заввишки) з прямим, голим, вгорі гіллястим стеблом. Міжвузля округлі або з двома гранями, щільні. Листки супротивні, сидячі, овальні, видовжено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї, з численними залозками. Квітки правильні, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю. Чашечка з п'яти зрослих при основі ланцетних, загострених, гладеньких по краю чашолистків. Віночок п'ятичленний, жовтий, пелюстки з численними чорно-бурими або фіолетовими крапками. Тичинок багато, маточка одна з верхньою зав'яззю і трьома-п'ятьма стовпчиками. Плід - багатонасінна тригранна коробочка. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-серпні.

Поширений по всій території України. Промислова заготівля можлива у Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях. Запаси сировини значні.

[ред.] Інші види

Звіробій шорсткий (Hypericum hirsutum L.) Відзначається циліндричним густоопушеним стеблом і листками без чорних залозок. Росте у мішаних, частіше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширений переважно в лісостепових районах.

Звіробій гірський (Hypericum montanum L.)Характеризується круглястим стеблом, яйцеподібно-видовженими, зісподу шорсткими листками та рідкою, овальною волоттю, з півзонтиками на довгих ніжках. Росте у мішаних і листяних лісах, на узліссях, лісових галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах.

[ред.] Практичне використання

Лікарська, фітонцидна, ефіроолійна, танідоносна, харчова, фарбувальна, медоносна, отруйна рослина.

У науковій медицині використовують квітучі верхівки пагонів - Herba Нурегісі як в'яжучий, протизапальний і тонізуючий засіб при кровохарканні, кашлі, проносах, колітах, хворобах печінки, для укріплення ясен. Лікарські властивості звіробою пов’язані з його досить складним хімічним складом. Трава звіробою містить дубильні, смолисті, фарбувальні речовини, флавоноїди, каротин, вітамін С, глюкозид гіперін, холін, сапоніни і т. п. З звіробою звичайного виробляють антибактеріальні препарати іманін і новоіманін, якими лікують гнійні рани, тяжкі опіки, гострі катари дихальних шляхів. Новоіманін використовують для боротьби з бактеріозами овочевих рослин і проти вірусної мозаїки тютюну. Звіробоєм лікують стоматити, гайморити, фарингіти, молочницю у дітей.

У народній медицині звіробій дуже популярний лікувальний засіб, який застосовується при багатьох хворобах: проносах, шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах дихальних шляхів, як тонізуючий засіб при серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний - при маткових кровотечах, хворобах печінки, нирок і як глистогінний засіб, при невралгіях, істерії, безсонні, епілепсії, паралічах. Відваром трави миють дітей при діатезах, туберкульозі шкіри, при висипах, наривах, а при хворобах молочних залоз прикладають компреси. Корені рослина застосовують при дизентерії та туберкульозі кісток.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжої квітучої рослина.

У ветеринарії для лікування раи застосовують емульсію з настою трави, виготовлену на вазеліновій олії. Фітонцидні властивості звіробою зумовлені наявністю в ньому ефірних олій (0,09-0,114% ), до складу яких входять пінен, мірцен, цінеол. Олію з звіробою використовують у парфумерії, для лікування ран і опіків, виразок, шлунка та дванадцятипалої кишки.

В усіх частинах рослини є таніди (до 7,5% ), тому її застосовують для дублення шкур, надаючи їм еластичності, щільності та приємного забарвлення.

У харчовій промисловості звіробій використовують для приготування гірких горілок і настоїв, а листки - як сурогат чаю. Квітки містять барвник гіперицин, з різними протравами вони дають жовту, зелену, червону, рожеву фарби,, придатні для фарбування шерсті. Звіробій звичайний - добрий пилконос.

У траві звіробою знайдені сапоніни. При з'їданні великої кількості його вівці, коні й велика рогата худоба отруюються. Цікаво відзначити, що отруюються, як правило, тварини з білою шерстю. Звіробій викликає розвиток дерматитів у білошерстих тварин, сверблячку, параліч аборти. Інші види звіробою в науковій медицині не використовуються і домішки їх до сировини з трави звіробою звичайного небажані.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Збирають верхівки рослин під час цвітіння, зрізуючи їх ножами або серпами (довжина пагонів 25-30 см) без грубих безлистих частин. Сировину сушать на горищах, під залізним дахом або в сушарках при температурі до 40°, розтираючи тонким шаром на папері, тканині або решетах і часто помішуючи. Висушену траву обмолочують і відділяють на решетах стебла. Суху сировину пакують у тюки по 50 або 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання три роки.